|
Івано-Франківська область
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Субота, 25.02.2012, 14:36 | Повідомлення # 1 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| 
Іва́но-Франкі́вська о́бласть є одним із найбільш густонаселених і давньо освоєних регіонів України. В сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (до 1962 року — Станіславська область) була утворена 4 грудня 1939 року після возз'єднання Галичини з Україною. Обласний центр — місто Івано-Франківськ (до 1962 року — Станіслав (австрійський варіант) або Станіславів (польський варіант)). Область розташована на південному заході України і межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні Івано-Франківщини впродовж 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить Карпатським хребтом, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном — то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.
Область поділена на 14 районів. В області нараховується 15 міст, 24 селищ міського типу, 765 сільських населених пунктів, які об'єднані в 477 сільських рад. Обласному управлінню підпоряковуються Івано-Франківська міська рада, місто Коломия, місто Калуш, Болехівська міськрада та Яремчанська міська рада.
Територія області 13,9 тис. км².
Країна: Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 26000
Населення: ▲ 1380033 (на 1.02.2012)
Площа: 13928 км²
Густота населення: 99 осіб/км²
Телефонні коди: +380-34
Обласний центр: Івано-Франківськ
Райони: 14
Міста:
обласного значення 5
районного значення 10
Райони в містах: 0
Смт: 24
Села: 745
Селища: 20
Селищні ради: 24
Сільські ради: 477
Номери автомобілів: AT
Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів — Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.
Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон протяжністю 50 км з Марамуреським повітом Республіки Румунія.
Площа області становить 13,9 тис. кв.км, що складає 2,4% площі території України й займає 22 місце серед інших областей держави. Найбільша область України — Одеська (33,3 тис. кв.км) більша за Івано-Франківську область майже в 2,4 раза.
Конфігурація площі області має ромбовидну форму, діагогалі якого проходять з півночі на південь та з заходу на схід і мають приблизну довжину 200 і 150 кілометрів відповідно.
На території Івано-Франківської області сформувались такі природно-територіальні комплекси:
промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський)
промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Битківський, Рожнятівський, Пасічнянський) з наявністю понад 2000 нафтогазовидобувних свердловин, наземних і підземних трубопроводів;
аграрно-промислові (Рогатинський, Снятинський, Галицький, Тлумацький, Городенківський), особливістю яких є переважання сільськогосподарського виробництва;
лісогосподарські (Верховинський, Надвірнянський, Яремчанський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський)
Природні ресурси
В області розвідано 160 родовищ 25-х видів корисних копалин, які можна віднести до таких груп:
паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);
Карпатської нафтогазоносної провінції
Богородчанське газове родовище
Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище
Долинське нафтове родовище
Космацьке газоконденсатне родовище
Микуличенське нафтове родовище
хімічні (кам'яна, калійна і магнієва солі, сірка, фосфорити):
Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей в Калусько-Голинському родовищі калійних солей.
Родовища кухонної солі в Болеховi та Долинi
Верхньострутинське родовища кам'яної солі (в селі Верхній Струтин Рожнятівського району) (сировина для виробництва хлору та каустичної соди «Карпатнафтохім»)
будівельні матеріали (гіпс, мергелі, пісковики, піски, глини);
Липовецьке родовище вапняків
Межигiрсько-Дубовецьке родовище мергелiв
бальнеологічні (озокерит, мінеральні води).
На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазоносної провінції. Розвідані запаси нафти складають 16,8 відс. від загальноукраїнських, газу — 11,3 відсотка.
Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.
У природно-ресурсному потенціалі одне з основних місць займають також лісові ресурси. Лісами покрита площа близько 600 тис. га. При середньому показнику лісистості для України 14 відс. для Івано-Франківської області цей показник складає 43,5 відсотка.
Загальна довжина рік області — 1 554,00 км.. Гірськими, придатними для розвитку водних видів спорту є 35,0 відс. Тут формуються основні стоки рік Дністра і Прута. Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів.
Українські Карпати — багатий на мінеральні води регіон держави. Тут нараховується понад 800 джерел мінеральних вод усіх типів. Регіон славиться рекреаційними ресурсами. В Карпатах росте близько трьох тисяч рослин, у тому числі понад дві тисячі квіткових, серед яких 500 лікарських. Настільки ж багатий і різноманітний видовий склад тваринного світу, що нараховує близько 400 видів тварин.
Ресурсною специфікою ґрунтового покриву області є те, що тут зустрічаються майже всі агровиробничі групи грунтів. На південному сході області є великі масиви чорноземів, сприятливих для розвитку сільського господарства.
Івано-Франківська область має добрі комунікаційні зв'язки із зовнішнім середовищем. Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, повітряним видами транспорту. Територія області входить в зону розвитку міжнародних транспортних коридорів.
Залізничний транспорт
Одна із перших залізниць на території сучасної України, Львів-Чернівці, була проложена в 1866 році теренами сучасної Івано-Франківської області. 1 вересня 1866 року перший поїзд Львів-Чернівці пройшов територією області.
На початок 21 століття, область характеризується відносно високою щільністю та загальною експлуатаційною довжиною залізничних шляхів але недостатнім розвитком. На 2005 рік загальна протяжність залізниць становила 494 км та густота залізниць — 34,5 км на 1000 км. Через область не проходять важливі залізничні коридори. Залізнині колії не електрифіковані і преважно однопутні.
Основним залізничним вузлом Івано-Франківської області є м. Івано-Франківськ. Курсують міжнародні потяги, що забезпечують пряме сполучення області із Білоруссю, Польщею, Росією, Молдовою. З року в рік зберігається чітка тенденція до збільшення об'ємів перевезень, покращуються основні показники рухомого складу, продовжується робота з реконструкції та відновлення залізничних вокзалів області.
Організовано курсування потягів «Івано-Франківськ-Харків», «Івано-Франківськ-Мінськ», «Чернівці-Ужгород», присвоєно статус швидкого потягу «Івано-Франківськ-Киів». У 2006 році започатковано сполучення рейковим автобусом за маршрутом Львів-Ворохта.
В області проведено капітальний ремонт та реставрацію залізничних вокзалів в містах Івано-Франківськ, Галич, Рогатин, Коломия, Яремче, Долина, реконструйовано більшість посадочних платформ. Впродовж 2005 року оновлено рухомий склад трьома новими дизель-поїздами. Однак відчувається гостра необхідність оновлення рухомого складу, ступінь його зносу складає 65%.
Автомобільний транспорт
Мережа доріг
В Івано-Франківській області мережа автомобільних доріг загального користування складає 4 160,3 км, які поділяються на:
державні — 585 км (14,1%), що з'єднують м. Київ з адміністративними центрами областей та містами державного підпорядкування;
територіальні — 679 км (16,3%), що з'єднують районні центри між собою та обласним центром;
районні — 2'298 км (55,2%), що з'єднують адміністративні центри районів з центрами населених пунктів;
сільські — 598,3 км (14,4%), що з'єднують центри населених пунктів між собою.
Питома вага штучних споруд на дорогах Прикарпаття більш як у 2 рази вища за середню в Україні. Більшість мостів (близько 70%) побудовано в період до 1970 року, тобто за старими нормативами, і не відповідають сучасним вимогам.
З початку 90-х років в області значно зросла інтенсивність руху, особливо великовагових транспортних засобів. Швидко зростає в області й парк власних транспортних засобів, тільки в 2005 році в порівнянні з 2004 роком кількість приватних легкових автомобілів зросла на 3083 одиниці, це призводить до швидкого руйнування доріг та мостових конструкцій, які нерозраховані на такі навантаження.
Область має автобусне сполучення з низкою міст Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії
Повітряний транспорт та інфраструктура
В Івано-Франківській області є 5 летовищ, хоча функціонує тільки один аеродром в Міжнародному аеропорту «Івано-Франківськ». Летовища з твердим покриттям місцевого значення розташовані в містах Коломия і Косів. Два польові летовища розташовані у містах Снятин і Городенка.
З «Міжнародного аеропорту Івано-Франківськ» виконуються щоденні регулярні авіарейси на Київ. Менш регулярно здійснюються рейси у Москву, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків. Сезонні чартерні міжнародні рейси здійснюються в Анталію (Туреччина), Неаполь(Італія), Форлі(Італія) та інколи в інші країни.
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» має аеродром із злітною смугою завдовжки 2500 м, обладнаний для прийому і обслуговування літаків за першою категорією ІКАО, зокрема таких, як Боїнг 767, Іл-62, Ту-154, Іл-76, Ту-134, Як-42 і класами нижче, а також гвинтокрилів і вертольтів всіх типів.
За 2009 рік, «Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ» обслужив в загальному 96,0 тис. пасажирів. ДніпроАвіа найбільший перевізник в аеропорту Івано-Франківська.
Злітно-посадкові смуги Івано-Франківського аеропорту служать 114-ій бригаді тактичної авіації Військово-Повітряних Сил України. Над летовищем і областю часто кружялють їхні винищувачі МіГ-29. Більше 30 ангарів і прилеглі доріжки аеродрому використовуються як стоянка для декілька десятків МіГ-29 і декілька тренувальних літаків Л-39. На базі аеродромі також базується біля десятка вертольотів.
Бетонна злітно-посадочна смуга коломийського аеродрому має довжину 2 500 метрів і може приймати літаки АН-2, вертольоти МІ-2, МІ-8. У наш час коломийський аеропорт не працює.
У місті Косів злітно-посадочна смуга зовдовжки 1000 метрів приймає спортивні літаки.
Придорожня інфраструктура
На початку 2006 року в області функціонувало 125 автозаправних станцій, які в основному незабезпечені об'єктами сервісного та торгівельного обслуговування.
В області практично не розвинута мережа мотелів та придорожніх закладів. Не передбачені паркувальні майданчики для автомобільного транспорту на шляхах туристичного значення, невпорядковані і відсутні місця для паркування при об'єктах туристичного відвідування, а також в місцях панорамного огляду краєвидів.
Більшість наявних дорожніх знаків та вказівників не враховують потреби іноземних туристів, що подорожують автошляхами області, оскільки подаються виключно українською мовою. Відсутність вказівників та дорожніх туристичних знаків до об'єктів сервісного та туристичного обслуговування не сприяє та не полегшує пересування туристів на автомобільному транспортідорогами області.
Івано-Франківщина посідає принизливе 22 місце серед регіонів України за результатами державного екологічного моніторингу, обійшовши навіть індустріальні регіони Сходу. Щороку в прикарпатські річки потрапляє 30 млн. кубометрів неочищених стоків. Зі 118 очисних споруд задовільно працює десяток, ефективно працює 3-4 очисні споруди. Із 30 полігонів для відходів порівняно безпечним для довкілля можна вважати лише звалище в Рибному, куди звозять сміття з Івано-Франківська.
До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать: Галицький район, де функціонує Бурштинська ТЕС, Калуський район — з хімічним гігантом ВАТ «Карпатнафтохім», Надвірнянський район — з нафтопереробним заводом ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру. Місто Бурштин одне з найбрудніших міст України завдяки електростанції. Калуш є зоною надзвичайної екологічної ситуації через витік розсолів з Домбровського кар`єру калійних руд. Кризовими зонами можна вважати території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Снятинському та Верховинському районах.
Основними проблемами екології є:
- скиди забруднених стічних вод у водойми Прикарпаття
- побутові відходи, органічне забруднення
- атмосферні викиди Бурштинської ТЕС і ВАТ «Івано-Франківськцемент»
Івано-Франківська область представлена її областним центром а також містами Калуш, Коломия, Надвірна, Долина, Бурштин, Болехів, Снятин, та смт Перегінське.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 13.04.2012, 19:49 | Повідомлення # 2 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Іва́но-Франкі́вськ (укр. Івано-Франківськ — до 1962 року «Станиславів» (польський варіант), «Станісла́в» (австрійський варіант) — обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття.
З 1662 до 1772 року і з 1918 до 1939 року носило назву Станиславів (Stanisławów), з 1772 до 1918 року — Станіслав (Stanislau). З 1939 року радянською владою було повернуто австрійську назву Станіслав, а 9 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя місто було перейменовано у Івано-Франківськ на честь видатного письменника Івана Франка.
Засноване - 1662
Статус міста - з 1662 року
Населення - ▲ 224 658 (1 лютого 2012)
Площа - 143 км²
Густота населення - 1571 осіб/км²
Івано-Франківськ розташований на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської. Територія міста становить 3,89 тис. га (0,3 % території області). У підпорядкуванні Івано-Франківської міської ради знаходяться 5 навколишніх сіл: Вовчинець, Угорники, Микитинці, Крихівці, Хриплин.
Економіка міста представлена широким спектром галузей матеріального виробництва, а саме: промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, а також нематеріальною сферою економіки. Остання визначає специфіку м. Івано-Франківська як обласного центру, в якому зосереджена основна мережа ринкової інфраструктури, фінансових установ, закладів освіти, охорони здоров'я та культури. Основними галузями економіки міста є харчова та переробна промисловість, будівництво, машинобудування, легка промисловість, туризм. Промисловість займає близько 15 % в загальній зайнятості населення та представлена 536 промисловими підприємствами, з яких понад 50 — великі. За останні роки спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів реалізованої продукції від 619 млн.грн. в 2005 році до понад 2 млрд.грн. в 2009 році. Промисловість м. Івано-Франківська представлена підприємствами машинобудування, металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостей, промисловості будівельних матеріалів. Промислові підприємства розташовані по периметру міста, а соціально-культурні заклади, адміністративні та банківські установи — в його центральній частині.
Івано-Франківськ є значним центром машинобудівної, деревообробної, хімічної та легкої промисловості.
Протягом 2009 р. промисловими підприємствами Івано-Франківська реалізовано продукції у відпускних цінах (без ПДВ та акцизу) на 2390,5 млн.грн.[13].
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2008 р. — 2593 млн.грн.
В місті діють такі заводи та промислові підприємства:
63 котельно-зварювальний завод
асфальтний завод
ВАТ «Промприлад»
Завод залізобетонних виробів
ВАТ «Залізобетон»
ДП «Залізобетон»
ВАТ "Індуктор"
ВАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"
ВАТ ВТКФ «Ласощі»
ВАТ «Пресмаш»
ТОВ машинобудівний завод «Автоливмаш»
ТзОВ «Хімтехнопласт»
ПП «Інструмент»
ТзОВ «Інтелком»
ВАТ «Полімер»
ВАТ «Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод»
Важливе значення у транспортній інфраструктурі міста посідають автовокзал, залізничний вокзал і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ».
Найпопулярніші види внутрішньоміського (громадського) транспорту — тролейбуси, автобуси і маршрутки, пижики, міжміського по Україні — автобуси і залізниця.
Міжнародне залізничне сполучення міста здійснюється з Болгарією, Білоруссю, Молдовою, Німеччиною, Польщею, Росією, Румунією, Словаччиною, Чехією, країнами Балтії.
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», що розташований на околиці міста, відправляє і приймає літаки з Києва, Рима (Італія), Москви (Росія), Анталії (Туреччина).
Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ
Залізничний вокзал Івано-Франківськ
Міський стадіон "Рух" утриманням якого займається футбольний клуб "Прикарпаття".
Міський стадіон "Електрон"
Міський стадіон "Локомотив"
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 16.04.2012, 21:28 | Повідомлення # 3 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КАЛУШ
Ка́луш — місто на Бойківщині, розташоване на північному заході Івано-Франківської області, центр Калуського району.
Одна з головних переваг міста — його вигідне географічне розташування. Добре розвинута транспортна мережа поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через залізницю та автомобільні дороги. Мережа автомобільних доріг з'єднує Калуш з іншими містами, такими як Львів (130 км), Ужгород (280 км), Київ (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею. В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км), що дає легкий доступ до країн Центральної та Східної Європи.
За 30 км від Калуша, в м. Івано-Франківську, розташоване летовище, спроможне регулярно приймати важкі транспортні літаки (Боїнг 767, ІЛ-76, ІЛ-86).
За характером рельєфу територія міста складається з рівнинної частини. Поверхня міста розчленована річками Лімниця, Сивка, Млинівка. Десята частина міста вкрита лісами. В місті є гора Височанка (відповідно називається і район), названа на честь героя-опришка Семена Височана.
Засноване - 1437 р.
Населення - 67 559 (1 лютого 2012)
Площа - 64,53 км²
Густота населення - 1047 осіб/км²
Сучасний Калуш завдячує розвитком своїм предкам, які започаткували видобуток солі, пивоваріння, лиття дзвонів і вже на той час створили місту славу передового промислового центру. Сьогодні — це великий промисловий і культурний центр Західної України. Тут виробляються третина всієї промислової продукції області і близько 1% промислової продукції України. Ряд унікальних видів продукції (калійні мінеральні добрива, металевий магній, поліетилен, тафтингові покриття та інші) виробляється в Україні тільки у місті Калуш.
Пряме залізничне сполучення Калуш має тільки з Івано-Франківськом та Стриєм (Львівський напрямок). Приміські й міжміські пасажирські перевезення переважно здійснюються автобусами та «маршрутками». З Калуша виконуються регулярні автобусні рейси до Львова, Києва, Одеси, Варшави, Брно (Чехія). 30% міського транспорту складають автобуси, 70% — «маршрутки».
Промисловість міста була сконцентрована на хіміко-металургійному комбінаті, заснованому в 1968 році, який складався із 12 заводів. Сфокусована на виробництві калійних добрив, магнію та глибокій переробці вуглеводної сировини. Згодом виробництво було розширене та реорганізоване в хімічний концерн «Хлорвініл». В 1990-х роках його було перейменовано в концерн «Оріана», який проіснував до початку XXI ст., коли через економічні проблеми був змушений створити СП з «Лукойлом» утворивши ЗАТ «Лукор».
Також тут є завод «Три бетони». В Калуші діє великий базар із секонд-хендом, який є найбільшим у Західній Україні. Саме тут знаходяться виробничі потужності відомого в Україні виробника печива ТОВ «ДЕЙ-СОН Логіст-Продакшин-Компані», що працює під торговою маркою «БОМ-БІК».
Внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу у товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.
В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.[4]. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має терміново забезпечити у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів грунтів, з обов`язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар`єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.
Калуський комбінат з виробництва калійних солей та мінеральних добрив
Калуський міський аеродром (покинутий)
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 16.04.2012, 21:34 | Повідомлення # 4 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КОЛОМИЯ
Коломи́я (нім. Kolomea);— центр Коломийського району Івано-Франківської області, місто обласного підпорядкування, розташоване на річці Прут.
Засноване - 1241
Статус міста - з 1241 року
Населення - 61 286 (1 лютого 2012)
Площа - 41,1 км²
Густота населення - 1491 осіб/км²
Великі зміни відбулися в Коломиї останніми роками. У місті відновлено гуманітарну гімназію, а після 27-річної перерви в 1990 р. було відновлено професійний театр — Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. Місту повернули Народний дім.
У місті працюють Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, музей "Писанка", музей історії Коломиї. Напередодні проголошення Незалежності на об'єднанні «Гуцульщина» виготовляли близько 70% усіх виробів декоративного ткацтва в Україні: килимів на підлогу й на стіни, хідників, накидок на сидіння автомобілів тощо.
Коломийський військовий аеродром
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 16.04.2012, 21:38 | Повідомлення # 5 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| НАДВІРНА
Надв́ірна (пол. Nadwórna, рос. Надворная, їдиш נאדווארנא) — місто на Гуцульщині, розташоване на правому березі річки Бистриці Надвірнянської, що у передгір'ї Українських Карпат. Його розділяє на дві частини річка Стримба, притока Ворони. На лівому березі Бистриці височіють дві гори — Городище і Скала або Потоки.
Засноване - в 1589 році
Статус міста - з 1939 року
Населення - ▲ 21 930 (01.01.2011)
Площа - 25,53 км²
Густота населення - 860 осіб/км²
Місто розташоване в Західній частині України, в Івано-Франківській області.
На північному сході від Надвірної розташовані села Назавизів, Перерісль, на південному сході — Верхній Майдан, Красна, на півдні — Стримба і Лоїва, на заході — селище Битків, на північному заході — село Молодків, на півночі — Гвізд, на південному заході — Пнів, Пасічна.
АТ «Нафтохімік Прикарпаття», НГВУ «Надвірнанафтогаз», ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна».
Нині в Надвірнянському нафтопромисловому районі експлуатуються два нафтові і 5 газоконденсатних родовища з фондом понад 400 свердловин, з яких щороку видобувають 200 тис. т нафти і 170 млн. кубометрів газу. АТ «Нафтохімік Прикарпаття» є одним з шести нафтопереробних заводів України, та єдиний який працює з українською сировиною. Працюють відділення Укрпошти, найбільших банків України (ПриватБанк, УкрсибБанк та ін.).
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Вівторок, 17.04.2012, 06:36 | Повідомлення # 6 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ДОЛИНА
Доли́на — місто районного значення, на Бойківщині, центр Долинського району Івано-Франківської області України. Умовно Долину ділять на декілька частин. Серед них Стара Долина, Загір'я, Брочків, Городок.
Район/міськрада - Долинський район
Рада - Долинська міська рада
Код КОАТУУ - 2622010100
Засноване - 979
Статус міста - з 1939 року
Населення - ▼ 20 453 (01.01.2011)
Площа - 27 км²
Густота населення - 766,520 осіб/км²
Місто Долина знаходиться на відстані 58 км від обласного центру - міста Івано-Франківськ.
Відстань від м. Долини до: Львова— 111 км; Тернополя — 180 км; Чернівців — 220 км; Ужгорода — 225 км; Києва — 716 км; Варшави — 648 км; Будапешту — 690 км; Братислави — 820 км.
Через Долину протікають малі річки Тур'янка та Сівка. Окрасою міста є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. куб. м.
За 2008 рік промисловими підприємствами міста вироблено товарної продукції на суму 371,3 млн. грн.
Основу промислового комплексу становить нафтогазова промисловість, зокрема підприємства структурні одиниці ВАТ «Укрнафта». Частка даних підприємств у структурі виробленої товарної продукції всього промислового комплексу міста у 2008 році становила 68,8%. Так НГВУ «Долинанафтогаз» за січень-грудень 2008 року видобуто:
Нафти — 316,1 тис. тонн, що становить 96,9% від аналогічного показника 2007 року;
Газу природного — 7,6 млн. м3 — 105,6% від показника 2007 року;
Газу попутного — 86,8 млн. м3 — 95,4% від показника 2007 року.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Вівторок, 17.04.2012, 06:44 | Повідомлення # 7 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| БУРШТИН
Буршти́н — місто в Івано-Франківській області, розташоване у заплавній долині Гнилої Липи. Належить до Галицького району. Населення міста у 2001 році становило 15 298 жителів. У 1944 —62 рр. Бурштин був районним центром.
Район/міськрада - Галицький район
Код КОАТУУ - 2621210300
Засноване - 1596
Статус міста - з 1993 року
Населення - ▲ 15 348 (01.01.2011)
Площа - 32,71 км²
Густота населення - 469 осіб/км²
Збудований у 1976 році спортивний комплекс «Енергетик» у теперішній час залишається головним осередком розвитку спорту, оздоровлення та відпочинку не тільки жителів міста Бурштина, а й цілого Галицького району. У наш час при комбінаті спортспоруд працюють секції важкої атлетики, вільної боротьби, футболу, карате-до та деяких інших видів спорту. Багато спортсменів-бурштинців є професіоналами. Набільших результатів на професійній арені досягали веслувальники, каратисти та футболісти.
Утворений 1948 року футбольний клуб «Енергетик» грає в першій лізі чемпіонату України.
Містечко має 500-літню історію. У 1940-х роках Бурштин втратило міський статус, а на початку 1960-х років — статус райцентру. Новий виток у розвитку Бурштина пов'язаний із початком спорудження потужної електростанції у заплавній долині Гнилої Липи, останній блок якої запустили у 1969 році. Бурштин сьогодні (2000-ні) — це передусім промисловий центр, неподалік від якого працює Бурштинська ТЕС, що є найбільшою на Прикарпатті тепловою електростанцією, під'єднана до європейської енергосистеми й забезпечує електроенергією частину Європи.
Бурштинський став, місто Бурштин (зверху) Бурштинська ДРЕС (знизу)
Бурштинська ДРЕС (ТЕС)
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Вівторок, 17.04.2012, 07:01 | Повідомлення # 8 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Перегінське, смт
Перегінське (Перегінськ)— селище міського типу Рожнятівського району Івано-Франківської області. Має статус гірської зони.
Район/міськрада - Рожнятівський район
Рада - Перегінська селищна рада
Код КОАТУУ: - 2624855800
Засноване - 1292
Площа - 23,51 км²
Населення ▲ 12 486 (01.01.2011)
Густота - 531 осіб/км²
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 20.04.2012, 19:57 | Повідомлення # 9 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| БОЛЕХІВ
Боле́хів (нім. Bolechau) — місто обласного підпорядкування в Івано-Франківській області, центр Болехівської міської ради. Територія міста становить 3669 га. Розташоване в передгір'ях Карпат на річці Сукіль (басейн Дністра), на шляху Львів-Чернівці. Залізнична станція.
Район/міськрада - Болехівська міська рада
Код КОАТУУ - 2610200000
Перша згадка - 1371
Статус міста - з 1940 року
Населення - 10 766 (1 лютого 2012)
Площа - 36,69 км²
Густота населення - 293 осіб/км²
На сьогоднішній день Болехів — місто з високим економічним потенціалом. В ньому працюють: ВАТ «Будматеріали», ВАТ «Шкіряник», ТОВ «Елрун», Об'єднання промислових підприємств, Споживче товаристо, ВАТ «Вікторія», житлово-комунальне підприємство, побутовий комбінат, державне лісове господарство. Освіту в місті надають: дві середні школи, лісогосподарський ліцей-технікум, художня школа, музична школа, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, два дошкільні заклади. В місті працюють Будинок культури, кінотеатр, бібліотеки, клуби. З жовтня 1994 р. в місті виходить міська газета «Ратуша».
У Болехові діють такі промислові підприємства:
Лісопромисловий комбінат;
солеварний завод;
цегельно-черепичний завод.
Ряд підприємців у місті займаються меблевим бізнесом, пошиттям шкіряних виробів тощо.
Відстань
Найближча залізнична станція - Болехів
До обл./респ. центру
- залізницею - 80 км
- автошляхами = 76 км
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 20.04.2012, 20:10 | Повідомлення # 10 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| СНЯТИН
Сня́тин — місто (районний центр) на Покутті (Івано-Франківська область), розташоване над рікою Прут
Район/міськрада - Снятинський район
Код КОАТУУ - 2625210100
Засноване - 1158
Статус міста - з 1939 року
Населення - ▼ 10 161 (01.01.2011)
Площа - 35,29 км²
Густота населення - 288 осіб/км²
Покинутий аеродром Снятина.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 20.04.2012, 20:26 | Повідомлення # 11 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Про інші міста та селища Івано-Франківщини більш коротко.
ЯРЕМЧЕ
Район/міськрада - Яремчанська міська рада
Код КОАТУУ - 2611000000
Засноване - 1787
Статус міста - з 1963 року
Населення - 12 213 (1 лютого 2012)
Площа - 657 км²
Густота населення - 19 осіб/км²
ТИСМЕНИЦЯ
Район/міськрада - Тисменицький район
Рада - Тисменицька міська рада
Код КОАТУУ - 2625810100
Засноване - відома з пол. 12 ст.
Населення - ▲ 9 618 (01.01.2011)
Площа - 38 км²
Густота населення - 253 осіб/км²
ТЛУМАЧ
Район/міськрада - Тлумацький район
Рада - Тлумацька міська рада
Код КОАТУУ - 2625610100
Засноване - 1213
Статус міста - з 1939 року
Населення - ▲ 8 841 (01.01.2011)
Площа - 19,57 км²
Густота населення - 451,8 осіб/км²
ГОРОДЕНКА
Район/міськрада - Городенківський район
Рада - Городенківська міська рада
Код КОАТУУ - 2621610100
Засноване - 1195
Статус міста - з 1940 року
Населення - ▲ 9 428 (01.01.2011)
Площа - 56 км²
Густота населення - 168 осіб/км²
КОСІВ
Район/міськрада - Косівський район
Рада - Косівська міська рада
Код КОАТУУ - 2623610100
Засноване - 1424
Населення - ▲ 8 456 (01.01.2011)
Площа - 11,38 км²
Густота населення - 743 осіб/км²
Делятин
Район/міськрада - Надвірнянський район
Рада - Делятинська селищна рада
Код КОАТУУ - 2624055900
Засноване - 1400
Площа - 10,28 км²
Населення - 8 184 (01.01.2011)
Густота - 796 осіб/км²
РОГАТИН
Район/міськрада - Рогатинський район
Рада - Рогатинська міська рада
Код КОАТУУ - 2624410100
Засноване - В 1184 році
Статус міста - з 1939 року
Населення - ▼ 8 097 (01.01.2011)
Площа - 15 км²
Густота населення - 540 осіб/км²
Наступна область з центром у стольному Київ-граді.
|
| |
| |
|
