|
Донецька область
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Субота, 25.02.2012, 14:34 | Повідомлення # 1 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| 
Донецька область (в 1938—1961 роках — Сталінська, з 1941 до 1943 року — Юзівська) — адміністративно-територіальна одиниця України. Утворена 2 липня 1932 року. Площа — 26 517 км² (4,4% загальної території України).
Населення області на 1 січня 2012 року - 4 403 200 тис. осіб.
Адміністративний центр— місто Донецьк.
Утворена: - 2 липня 1932 року.
Код КОАТУУ: - 14000
Населення: - ▼ 4410414 (на 1.01.2012)
Площа: - 26517 км²
Густота населення: - 166.4 осіб/км²
Телефонні коди: - +380-62
Обласний центр: - Донецьк
Райони: - 18
Міста:
- обласного значення - 28
- районного значення - 24
Райони в містах: - 9
Смт: - 131
Села: - 874
Селища: - 244
Селищні ради: - 81
Сільські ради: - 253
Номери автомобілів: - АН
Інтернет-домени: - donetsk.ua; dn.ua
Область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. Із півдня область омивається Азовським морем.
Довжина області з півночі на південь — 255 км, із заходу на схід — 180 км. Загальна довжина меж області складає 1 526 км, з них: сухопутні — 1 376 км, морські — 140 км. Найвище місце області — курган Могила-Гостра (331 м), розташований поблизу селища Польове Шахтарського району, найнижче місце (− 0,4 м) — рівень води в Азовському морі.
Крайня північна точка області — висота 195 м в Краснолиманському районі, південна — село Білосарайська Коса Першотравневого району, західна — поблизу селища Комишуваха Великоновосілківського району, східна — поблизу села Верхній Кут Шахтарського району.
Географічний центр області знаходиться в селищі Піски Ясинуватського району.
Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни. Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші. У національному складі населення області українці переважають над росіянами. У територіальному розрізі частка українців є значно вищою в північних, північно-західних та південно-західних районах області. В трьох містах Донецьк, Макіївка та Єнакієве частка росіян є дещо більшою ніж українців.
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ Є ЛІДЕРОМ СЕРЕД УКРАЇНИ ПО ШВИДКОСКІ ТА ЧИСЛУ СКОРОЧЕННЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. АБСОЛЮТНО ВСІ МІСТА ДОНБАСУ СТРІМКО ВТРАЧАЮТЬ НАСЕЛЕННЯ.
Початками промислового Донбасу слід вважати Соляні промисли Донеччини у 17-18 ст.
Наявність в Донецькому регіоні власних паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів, близькість залізорудних родовищ Криворізького басейну, вихід до моря, сприяли формуванню великого промислового комплексу з високою концентрацією галузей важкої промисловості, створенню досить розвинутої виробничої, наукової і соціальної інфраструктури, високого ступеня урбанізації.
Вагоме місце в економіці Донеччини посідає промисловість. Область виробляє п'яту частину загальнодержавного обсягу промислової продукції, посідає перші та провідні місця в Україні з виробництва цілого ряду основних видів промислової продукції, з обсягу експорту. Тут сконцентровано понад 2000 промислових підприємств гірничовидобувної, металургійної, хімічної галузей, енергетики, важкого машинобудування і будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин.
В структурі промислового виробництва переважають металургійний (49%) та паливно-енергетичний комплекси (23,5%). 2 найбільших промислових центра виробляють більш ніж половину загального обсягу промислового виробництва області: Донецьк (18%), Маріуполь (37%).
Промисловість області
чорна металургія з повним циклом виробництва:
Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (8283,9 млн грн валового доходу)
Металургійний комбінат «Азовсталь» (5470,3)
Донецький металургійний завод, ДМЗ (3366,8)
Єнакієвський металургійний завод, ЄМЗ (1541,9)
Макіївський металургійний комбінат, ММК (808,6)
тощо
чорна металургія, трубні заводи:
Харцизький трубний завод, ХТЗ (399,9)
тощо
чорна металургія, коксохімія:
Авдіївський (2007,7)
Маркохім (951,1) — м. Маріуполь
Донецьккокс (479,4)
Макіївський (371,1)
Єнакіївський (310,0)
Ясиновський (237,4) — м. Макіївка
Макіївкокс (142,4)
тощо
кам'яновугільна промисловість
Шахта імені Засядька (895,2) — м. Донецьк
Донецьквугілля (554,7)
Добропіллявугілля (546,7)
Шахта «Красноармійська-Західна № 1» (510,2)
Макіїввугілля (448,3)
Шахта «Комсомолець Донбасу» (240,8) — м. Кіровське
Шахтарськантрацит (225,5)
Шахта «Краснолиманська» (216,3) — м. Родинське
Селидіввугілля (192,0)
Красноармійськвугілля (186,3) — м. Димитров
Дзержинськвугілля (116,6)
тощо
машинобудівна промисловість
Концерн «Азовмаш» (3515,9) — м. Маріуполь
Концерн «Укрвуглемаш» (1601,3) — м. Донецьк
НКМЗ, Новокраматорський машинобудівний завод (698,5) — м. Краматорськ
Норд (572,3) — м. Донецьк
Донбас-Плюс (133,3) — м. Донецьк
тощо
хімічна промисловість
Концерн «Стірол» (1553,3) — м. Горлівка
тощо
транспорт
Донецька залізниця (2657,3)
Маріупольський морський торгівельний порт (351,2)
Донбасаеро (114,3)
харчова промисловість
Донецький лікерогорілчаний завод (1154,6)
Концерн «АВК» (644,8) — м. Донецьк
«Київ-Конті» (372,0) — м. Донецьк
пивзавод «Сармат» (311,4) — м. Донецьк
Артемівський завод шампанських вин (95,4)
Донецький винний завод (71,9)
Економіка області представлена також потужним агропромисловим комплексом. Динамічно працюють харчова і переробна промисловість: товаровиробничий комплекс, розвивається торгівля.
Економіку обслуговують 137 банків і банківських установ, 17 страхових компаній, 24 біржі. Розвиток банківської системи, що відбувається в умовах економічного зростання, стабільності грошової одиниці України, зниження відсоткових ставок за кредити, характеризується зростанням активів і зобов'язань, підвищенням рівня капіталізації банків, розширенням кредитування економіки.
Регіон відрізняється високою транспортною засвоєністю території. Транспортна система представлена майже усіма видами транспорту — залізничним, автомобільним, авіаційним та морським. У місті Донецьку будується метро.
Донецька область представлена перш за все своїм центром - містом Донецьк, а також містами Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ, Єнакієве, Костянтинівка, Артемівськ та Красноармійськ.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 14:53 | Повідомлення # 2 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ДОНЕЦЬК
Доне́цьк (до 1924 та 1941—1943 роках — Юзівка, у 1924—1941 та 1943—1961 роках — Сталін, Сталіне, Сталіно) — місто в Україні, адміністративний центр Донецької області. Населення 977 257 осіб. Формує міську агломерацію з чисельністю населення близько 2 млн. мешканців.
Свою сучасну назву місто отримало від назви регіону — Донецького басейну, власне від Донецького кряжу, названого так у зв'язку з його розміщенням уздовж ріки Донець.
Донецьк сьогодні — великий промисловий та фінансовий осередок Східної України, «шахтарська» столиця України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це розвинений мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Донецьк утворює агломерацію з населенням понад 1,7 млн мешканців. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва понад 50 млрд. грн. і понад 20 000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.
Засноване - 1869
Статус міста - з 1917 року
Поділ міста - 9 районів
Населення - ▼ 962 024 (1 листопода 2011)
Агломерація - Донецько-Макіївська агломерація
Площа - 570,7 км²
Густота населення - 2 713 осіб/км²
Географічні координати Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д. Часовий пояс — UTC+2, з переходом на літній час UTC+3. Загальна площа Донецька — 385 км². Довжина міста Донецька з півночі на південь — 28 км, зі сходу на захід — 55 км.
Місто розташоване в центральній частині Донбасу, на південь від Донецького кряжу. Географічно відноситься до степової зони, у верхів'ях річки Кальміус оточений невеликими лісами, пагорбами, ріками та озерами.
За 95 км на південь від Донецька розташоване Азовське море. Найбільші водосховища — Кальміуське водосховище (62+38 га, на річці Кальміус) і Донецьке море (206 га), найбільша річка — Кальміус, протікає центром міста, серед малих річок — Асмолівка (13 км); Черепашкина (23 км); Бахмутка (Скоморошина); Осикова; Піщана; Казенна; Богодухівка.
На території міста Донецька розташовані 125 шахтних териконів.
Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. До складу сучасного міста Донецька входять населені пункти Бирюки, Горбачево-Михайлівка, Ларине та Моспине. Решта колишніх передмість, такі як Вєтка, Гладківка тощо, давно стали територією міста, однак зберігають свої історичні назви як його мікрорайони.
Територія міста Донецька поділена на 9 адміністративних одиниць — районів.
Донецьк входить в п'ятірку найбільших міст України. В 1979—2006 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року у міській раді мешкало 1 033 424 осіб, включаючи населення власне міста Донецька — 1 016 194 осіб.
На сьогодні коливання населення настільки великі, що місто подекілька разів на місяць то втрачає статус міста-мільйонера то знову його здобуває. На 1 листопада 2011 року населення міста складало 977 257 чоловік.
В 2001—2004 роках населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004—2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. Очікується, що в 2010—2030-х роках населення міста буде зменшуватись більш швидкими темпами, що пов'язано зі зменшенням сегменту населення репродуктивного віку (від 20 до 35 років) з теперішніх 1047 тис. осіб по області до близько 480 тис. осіб через 20 років, тобто в 2,2 рази зменшиться кількість населення, яке народжує основну кількість малюків. Враховуючи цей фактор, до 2030 року в місті може залишитися менше 850 тис. осіб.
Реальна чисельність населення міста значно відрізняється від населення в межах не тільки через агломеративність, але й через неузгодженість адміністративних кордонів між Донецьком та Макіїівкою. Так, великі мікрорайони Донський та Східний опинилися за межею міста, та юридично не належать до території міста. Реальне населення міста (без агломерації) складає близько 1,2 млн. мешканців.
Донецьк посідає друге місце в області за обсягом промислового виробництва (після міста Маріуполя) і перше місце за темпами росту. На території міста знаходиться одна з найбільших за обсягами інвестицій вільних економічних зон України «Донецьк». Разом з містом Макіївка є найбільшим промисловим вузлом України.
На промислових прідприємствах міста зайнято більше 119 тисяч людей. Рівень безробіття в Донецьку - 0,7 %. Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у 2011 році — 50,0 млрд грн, загальний обсяг реалізованих послуг - 10,5 млрд.грн (зростання на 15 відсотків,відносно 2010 року).
Характерна риса господарчого комплексу Донецька — багатогалузева спеціалізація промисловості, поєднана з розвинутим транспортним та фінансовим господарством міста. В промисловості представлені майже всі галузі, проте, у структурі промислової продукції найбільшу вагу мають підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води(31,9 %), металургії (23,1 %), харчової промисловості (16,2 %), вугольної промисловости (10,5%) та машинобудівництва (8,7 %).
Серед провідних підприємств важкої індустрії міста Донецький металургійний завод, завод «Топаз» (розробник СРТР «Кольчуга»),Донецьккокс, фінансово-промислові корпорації Донбаська паливно-енергетична компанія, Індустріальний союз Донбасу, Альтком, System Capital Management, «DMS». Найбільші вуглевидобувні підприємства — шахта імені О. Ф. Засядька і шахта імені О. О. Скочинського. Також, Донецьк є центром хімічної промисловості - в місті розташовані великі хімічні підприємства - "Донецький завод хімічних реактивів", "Донпластавтомат". Підприємства харчової промисловості пивоварний завод «Сармат», кондитерські фабрики АВК і «Конті», завод «Геркулес» широко відомі в Україні. Серед підприємств сфери інформаційних технологій вирізняються компанія АМІ та XITEX Software. В Донецьку розташовано один з найбільших в Європі виробників холодильників та газових плит Nord, біля 40 відсотків продукції якого експортується в Європі.
У Донецьку діє сучасний Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва із пасажиропотоком 829,2 тис. осіб (дані за 2011 рік). Третій за пасажиропотіком аеропорт України (після "Борисполя", та "Сімферополя"). Аеропорт слугує портом приписки авіаперевізника ДонбасАеро, який базується в Донецьку і виконує рейси переважно в Західну та Східну Європу, Близький Схід, в тому числі з аеропортів українських міст Дніпропетровськ, Київ, Одеса, Сімферополь, Харків та Чернівці.
Довжина залізничних шляхів Донецької залізниці становить 13% загальної довжини залізничної мережі України. У той самий час на її частку припадає 47% навантаження і 36% вивантаження від усіх залізниць України. Залізниця розташована на площі 57 000 км², вона пролягає територією Донецької і Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять дві дирекції залізничних перевезень та два райони управління. Експлуатаційна довжина залізниці — 2927,6 км. Щорічно нею перевозиться більше 75 млн. пасажирів. Вантажні перевезення складають біля 18% всіх перевезень в Україні (33,4 млрд. тонно-км).
Автобусним сполученням Донецьк пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України, близького та далекого зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговує автовокзал «Південний», регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також позначався «Донецьк-3». Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський». Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося, його планують завершити до 2012 року.
У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусні парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км. Також будується метрополітен.
Міжнародний аеропорт Донецьк.
Стадіон "Металург" ФК Металург Донецьк
Стадіон "РСК Олімпійський" вільний, резервний.
Стадіони "Шахтар" та "Донбас-Арена" ФК Шахтар Донецьк.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 16:02 | Повідомлення # 3 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| МАРІУПОЛЬ
Маріу́поль (Домаха, Адамаха, Кальміуська до 1778, Павловськ 1778-1779, 1779-1933 Маріюпіль; 1933-1948 Маріуполь 1948—1989 роках — Жда́нов, з 1989 Маріуполь) — місто обласного значення в Україні, Донецька область, на березі Азовського моря в гирлі ріки Кальміус. Населення — 477,9 тис. мешканців (2007).
Значний порт та індустріальний центр країни. В місті діють два великих металургійних комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь») та найбільше в Україні машинобудівне підприємство — концерн «Азовмаш», продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5 %, в Україні біля 7 %.
Район компактного розселення греків. Кліматичний і грязевий курорт.
Засноване - 1778
Статус міста - з 1779 року
Поділ міста - 4 райони
Населення - ▼ 486856 (1 серпня 2011)
Площа - 243.9 км²
Густота населення - 1996.1 осіб/км²
На 1 листопада 2006 року кількість населення склала 477,9 тис. мешканців. За останнє сторіччя кількість населення зросла майже у 12 разів. У місті мешкають українці, росіяни, греки, білоруси, вірмени, євреї тощо. Мова спілкування — це специфічне фонетично-лексичне злиття української, російської та грецької мов, що становить собою особливу приазовську (або маріупольську) говірку. З точки зору фонетики та фразеології мовлення яскраво репрезентує степовий говір української мови.
Значний вплив у 19 столітті українська мова у Приазов'ї зазнала завдяки перемішуванню із грецькою мовою, яке відбувалося впродовж століття і триває понині. Завдяки активній русифікації у 20 столітті приїждже населення поступово втрачало українську ідентичність, але на сьогодні Маріуполь, як буферна зона між Росією та Україною, перебуває у постійному взаємообміні із переважанням російської. Завдяки постійному припливу сільського населення асиміляційні процеси майже не позначаються на русифікації регіону.
За даними перепису 2001 у міській раді Маріуполя мешкало 514 548 осіб, у тому числі у місті Маріуполь - 492 176 осіб.
За оборотом реалізації готової продукції промисловість Маріуполя продовжує займати перше місце в регіоні. Загальний обсяг реалізованої продукції промисловості склав 59,22 млрд. грн (2010). В розрізі основних груп промислової продукції традиційно переважають:
продукція металургії і готових металевих виробів – 78,3%.
Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - чистий дохід 13,348 млрд. грн.
Азовсталь Чистий дохід 15,705 млрд. грн.
продукція машинобудування (14,2 %).
Азовзагальмаш (концерн «Азовмаш», чистий дохід 1,950 млрд. грн.
Маріуопльський завод важкого машинобудування, чистий дохід 1,071 млрд. грн.
судоремонтний завод, завод «Електробутприлад», «Термічний завод», «Азовелектросталь», Маріупольський дослідно-експериментальний завод, завод «Магма».
Маріуполь є точкою перетину трас національного та міжнародного значення. Слов'янськ — Донецьк — Маріуполь (P19, Н20) і Ростов-на-Дону — Одеса (E58, М14).
З Маріуполя здійснюється пряме залізничне сполучення з багатьма містами України, Росії, Білорусі. З маріупольського аеропорту здійснюються рейси в міста України, Росії, Туреччини, Греції та інших країн. У місті функціонує міжнародний автовокзал і приміська автостанція АС-2. Маріупольський морський торговельний порт (найбільший на Азовському морі і один з найбільших в Україні, вантажообіг близько 15 мільйонів тонн на рік) цілий рік здійснює вантажоперевезення в десятки країн світу.
У місті діє автобусне, тролейбусне, трамвайне сполучення; зареєстровано близько 100 тисяч одиниць автомобільного транспорту.
Місцевий аеропорт Маріуполь
Маріупольський морський порт
Стадіон "Іллічівець" ФК Іллічівець Маріуполь.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 16:38 | Повідомлення # 4 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| МАКІЇВКА
Макі́ївка (до 1917 року — Дмитріївка, у 1917—31 роках — Дмитріївський, Дмитріївськ)— місто обласного підпорядкування в Україні, Донецька область, фактично північно-східне передмістя Донецька. За чисельністю населення входить до 15-ти найбільших міст країни (наразі, 2010, 12-те).
Макіївській міській раді підпорядковано 17 селищ міського типу, 8 сіл і 7 селищ. Місто Макіївка розташоване в південно-східній частині України в межах 48 північної широти і 38 східної довготи, на відстані 13 км від обласного центру міста Донецька.
Чисельність наявного населення Макіївки станом на 1 січня 2011 року становить 358 156 осіб (389 589 осіб у 2001), притому чисельність населення міськради складає 395 709 осіб (432 830 осіб у 2001 році).
Перше поселення на місці сучасної Макіївки було засноване у 1690 році. Статус міста — від 1917 року. Розвиток Макіївки відбувався, в першу чергу, як великого видобувного і промислово-наукового осередку. Нині місто відоме великими видобувними, зокрема вугільними, і переробними підприємствами, на території міськради — 2 станції Донецької залізниці.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій Макіївка є найзабрудненішим серед усіх міст України після Донецька і Дніпродзержинська. Рівень бензопірену в атмосфері перевищує допустимі показники в 4,5 рази, і його концентрація з року в рік зростає, хоча щодо забрудненості міста існують і інші дані.
Засноване - 1690
Статус міста - з 1925 року
Поділ міста - 5 районів
Населення - ▼ 358 156 осіб (1.01.2011),
Агломерація - Донецько-Макіївська агломерація
Площа - 426 км²
Густота населення - 840.7 осіб/км²
Макіївку називають «Донбас в мініатюрі», адже на території міста представлені практично всі галузі, присутні в Донецькому регіоні. Сучасна Макіївка має величезний потенціал для розвитку — перш за все, економічні успіхи міста пов'язуються з видобувним сектором (вугільні шахти) і великими промисловими підприємствами. Загалом економіку міста представляють понад 4 тисячі підприємств різних форм власності.
На Макіївку припадає до 6% промислового виробництва усієї Донецької області. Традиційно основу економіки міста представляють вугледобувна і металургійна галузі, хоча також у Макіївці функціонують виробництва машинобудівної, харчової, легкої промисловості. У 2000-х роках у Макіївці провадилась реструктуризація промисловості, перепрофілювання існуючих виробництв, розвиток наукомістких виробничих процесів на базі високих технологій, всебічний розвиток виробничої активності населення.
ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод»
Найбільші макіївські підприємства:
Державне підприємство «Макіїввугілля»;
ЗАТ «Макіївський металургійний завод»;
ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод»;
ВАТ «Макіївський коксохімічний завод»;
ЗАТ «Макіївкокс».
Підприємства машинобудування міста спеціалізуються на виконанні договірних зобов'язань з Міністерством оборони Росії, виготовленні гірничошахтного обладнання і апаратури автоматизації до нього. До найбільш значущих з них належать: ВАТ «Граніт», ВАТ «Строймаш», ЗАТ «Макіївський завод шахтної автоматики».
Випуск товарів народного споживання в Макіївці здійснюється 21 великим підприємством і близько 80 підприємствами малого бізнесу. На території міста розташовані, зокрема, 10 великих підприємств харчової і переробної промисловості. До їх числа відносяться: 3 хлібокомбінати, комбінат хлібопродуктів, завод м'ясних консервів, виноробний завод, підприємство з виробництва морозива та ін. Крім того, випуск продовольчих товарів здійснюють міні-цехи та пекарні.
Фактично примикаючи до Донецька, Макіївка у транспортному відношенні доволі добре пов'язана з обласним центром, діють також власні об'єкти транспортної інфраструктури.
На території міста розташовані 2 станції Донецької залізниці — «Макіївка» і «Макіївка-Вантажна».
Громадський транспорт Макіївки, як і в державі в цілому, переважно представлений таксобусними перевізниками. Особливостями транспорту в Макіївці було 80-річне існування трамвайної мережі, що була демонтована й закрита остаточно 2006 року внаслідок хронічного недофінансування; лишається тролейбусна мережа, що перебуває в кризовому стані, — з 10 маршрутів на початку 1990-х діючими на кінець 2000-х є тільки 4.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:29 | Повідомлення # 5 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ГОРЛІВКА
Го́рлівка — місто обласного підпорядкування у Донецькій області. Поділяється на 3 міських райони: Калінінський район, Микитівський район та Центрально-Міський район.
У межах міста розташовані селища міського типу Гольмівське, Зайцеве, Пантелеймонівка, селo Рясне, селища Гладосове, Михайлівка, Озерянівка, П'ятихатки, Ставки, Федорівка, Широка Балка
Засноване - 1779
Статус міста - з 1932 року
Поділ міста - 3 райони
Населення - ▲ 279637 (01.12.2011)
Агломерація - Горлівсько-Єнакієвська агломерація
Площа - 422 км²
Густота населення - 659 осіб/км²
У Горлівці є значні поклади корисних копалин, як-от: дефіцитне коксівне вугілля, доломіт, ангідрит, гіпс.
Промисловість міста налічує понад 50 підприємств різних форм власності. Основні галузі — хімічна, вугільна, машинобудівна, харчова і переробна.
Кам'яновугільна промисловість:
ДП «Артемвугілля», включає до свого складу 6 вугільних шахт, із 1 березня 2008 у склад ДП «Артемвугілля» ввійшла шахта ім. Гайового.
Машинобудівна:
У місті працює 14 підприємств машинобудування, в основному для потреб вугледобувної промисловості.
Машинобудівний завод імені С. М. Кірова — зараз ЗАТ «Горлівський машинобудівник» із випуску вугільних комбайнів,
Новогорлівський машинобудівельний завод — бурильні установки, верстати для дегазації вугільних шарів, породопогрузочні машини тощо. Підприємство контролює близько 85 % українського ринку бурильної техніки й устаткування для механізації поверхні шахт.
Рудоремонтний завод,
Авторемонтний завод,
Хімічна:
ВАТ «Концерн «Стирол»» — найбільше хімічне підприємство України,
Горлівський казений хімічний завод,
Горлівский коксохімічний завод.
ЗАТ «Гумотехнічні вироби»
Легка:
швейна фабрика «Горловчанка», раніше спеціалізувалася на пошитті легких жіночих суконь, тепер за замовленням американців по їхніх лекалах і з їхньої сировини та фурнітури виготовляє складні моделі жіночих курток і штанів,
фабрика трикотажного полотна,
Харчова:
м'ясокомбінат «Щирий кум»,
молокозавод,
деревообробна промисловість,
кондитерська (підрозділи ВАТ «Конті»)
Гірничодобувна промисловість:
Микитівський ртутний комбінат (не експлуатується),
у селищі Гольма, що входить до складу Горлівської міськради, відроджується Микитівський доломітний завод — нині ТОВ «Микитівський вогнеупорний комбінат»,
електроенергетика — управління Донбаської електроенергетичної системи («Донбасенерго»), у зону обслуговування якої входять Донецька та Луганська області. Вона експлуатує понад 3 770 км ліній електропередачі напругою 35-800 кв та 28 підстанцій 220—750 кв.
Із загального числа зайнятих у народному господарстві близько 40 % працюють у промисловості. До теперішнього часу в місті закриті три шахти («Кочегарка», ім. Н. Ізотова й «Кондратіївська»). Висока ймовірність зупинки ще чотирьох збиткових шахт, що на думку фахівців може викликати екологічну катастрофу: вода, що заповнила порожні вугільні виробітки, потрібно буде відкачувати із усього поля Північного й Південного падіння вугільних шарів Центрального району Донбасу (їхня довжина близько 30 км). Під Горлівкою може утворитися величезне підземне озеро, що матиме непередбачені наслідки. Важко вирішується і проблема працевлаштування звільнених шахтарів: створення нових робочих місць практично не фінансується державою. Все це свідчить про те, що проведена реструктуризація вітчизняної вугільної промисловості не до кінця продумана. В 1998 році урядом ухвалено рішення про спеціальний режим реструктуризації Микитівського ртутного комбінату. Гірничо-металургійний комплекс комбінату ліквідується, на його базі створюються самостійні дочірні підприємства. В їхньому числі — держпідприємство гідрогеологічного захисту виконання гірських робіт на вугільних шахтах Горлівки й Дзержинська, а також захист територій житлових масивів і ділянки каналу Сіверський Донець — Донбас від підтоплень, зсуву, провалів земної поверхні.
Обсяг промислового виробництва — 1 980 млн. гривень (на 1 мешканця — 6 489 грн.). Індекс промислової продукції — 43,0 % в 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в повітря від джерел забруднення міста — 48,1 тис. тонн.
Міськелектротранспорт:
трамваї (див. Горлівський трамвай) — наразі існує чотири маршрути:
№ 1 — п. Майський — Залізнянські ставки;
№ 2 — Залізнянські ставки — Гуртовий ринок
№ 7 — Штеровка — 245кв.
№ 8 — ш. Калініна — Центр.
тролейбуси (див. Горлівський тролейбус) — 4 маршрути.
автобуси — основний вид транспорту, перевезення відбувається за рахунок приватних підприємців, обсяг складає 75 %.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:34 | Повідомлення # 6 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КРАМАТОРСЬК
Крамато́рськ — місто обласного підпорядкування у Донецькій області. Розташоване у північний частині регіону на річці Казенний Торець (притока Сіверського Донця).
Засноване - 1868
Статус міста - з 1932 року
Населення - ▼ 165997 (1 січня 2011)
Агломерація - Краматорська агломерація
Площа - 305.24 км²
Густота населення - 543.8 осіб/км²
Міськелектротранспорт:
трамвай (з 12 травня 1937 року) - 5 маршрутів,
тролейбус (з 1971 року) - 4 маршрути.
Краматорськ вважається центром машинобудування Донбасу.
Машинобудування, переважно важке для металургійної, вугільної, транспортної промисловості.
Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ);
Старокраматорський машинобудівний завод — випускає металургійне устаткування по замовленнях металургійних комбінатів, устаткування для залізниць — шляхові машини для ремонту й відновлення доріг, для очищення шляхів і стрілочних переводів;
Краматорський завод важкого верстатобудування;
Завод автогенного обладнання «ДОНМЕТ»;
Краматорський завод кондиціонерів і інші.
Металургійна промисловість — виробництво сталі в 2003 році — 204 тис. тонн.
Краматорський металургійний завод імені Куйбишева;
Енергомашспецсталь;
Краматорський завод металоконструкцій.
Енергетика.
Краматорська ТЕЦ
Промисловість будівельних матеріалів.
Краматорський цементно-шиферний завод («Пушка») — входить до складу концерну «Укрцемент», випускає різні марки цементу, шиферу, шлакоблоки, бордюри, асбокартон, шифер кольорового виконання, тротуарна плитка різного профілю.
Краматорський завод емалей.
Легка промисловість.
Швейна фабрика.
Харчова промисловість.
Підприємства, пристосовуючись до ринкових відносин, змінили форму власності, більшість стали акціонерними товариствами. Змінилася й номенклатура продукції, що випускає ними. У місті працюють науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування. Більше половини загального числа зайнятих працює в промисловості.
Обсяг промислового виробництва — 1 423 млн гривень (на 1 жителя — 6 740 грн.). Індекс промислової продукції — 95,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 7,0 тис. тонн.
Військовий аеродром Краматорськ
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:36 | Повідомлення # 7 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| СЛОВ'ЯНСЬК
Слов'я́нськ (до 1784 Тор, Тавр, після — Словенськ) — місто на Донецькому кряжі, розташоване в долині р. Казенного Торця, районний центр Донецької області;
Засноване - 1645 рік
Статус міста - з 1794 року
Населення - ▼ 138552 (1 серпня 2011)
Агломерація - Краматорська агломерація
Площа - 74 км²
Густота населення - 1872.3 осіб/км²
Місто Слов'янськ є одним з найбільших промислових центрів регіону. В ньому працює 34 промислових підприємства. Провідна роль в економіці міста належить підприємствам машинобудівної галузі. Нині у Слов'янську найважливіші пром. підприємства: завод важкого машинобудування («Словважмаш», основна продукція — коксохімічне та прокатно-опоряджувальне устаткування), содовий комбінат (1972 — 18 виробничих цехів), олійнотовщевий комбінат (з 1954; 1970 вироблено у тисячах тонн: 101,6 олії, 84,6 шроту, 16.6 саломасу, 31,9 мила, 0,5 гліцерину); інші: керамічний, хлібами та м'ясний комбінати, заводи: ізоляторний, «Коксохіммаш», солеварний, «Будмаш», фабрика олівців тощо; ДРЕС.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:41 | Повідомлення # 8 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ЄНАКІЄВЕ
Єнáкієве — місто (з 1925 року) обласного значення, Донецька область, Донбас. Місто розташоване в східній частині Донецької області при впадінні річок Садки і Булавин в річку Кринка (басейн Міуса), відстань до Донецька 60 км. Залізнична станція.
Засноване - 1898
Статус міста - з 1925 року
Населення - ▼ 85663;
Агломерація - Горлівсько-Єнакієвська агломерація
Площа - 42.5 км²
Густота населення - 2 453 осіб/км²
Видобуток кам'яного вугілля (ДП «Орджонікідзевугілля»):
шахта «Червоний Жовтень»,
шахта «Червоний Профінтерн»,
збагачувальна фабрика;
Металургійна промисловість:
Єнакієвський металургійний завод,
коксохімічний завод,
Машинобудування і металобробка:
Єнакіївський котельно-механічний завод,
«Донбассталькострукція»,
ремонтно-механічний завод,
авторемонтний завод,
«Ременергомонтаж»;
Виробництво будматеріалів:
ТОВ «Цемент Донбасу» (цементний завод),
завод залізобетонних напірних труб
Харчова промисловість:
Єнакіївський м'ясокомбінат,
Комбінат харчових продуктів «Айсберг» (хладокомбінат),
Єнакіївський молокозавод;
Єнакіївський коровай,
Легка промисловість:
швейна фабрика та інші.
Близько 60% зайнятих в народному господарстві трудяться в промисловості. Зараз багато підприємств працюють не на повну потужність. Закрита шахта «Червоний Жовтень». Передбачається закрити і шахту «Червоний Профінтерн».
Обсяг промислового виробництва — 3 224 млн. гривень (на 1 жителя — 20 950 грн.). Індекс промислової продукції — 58,3 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 78,2 тис. тонн.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:43 | Повідомлення # 9 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КОСТЯНТИНІВКА
Костянти́нівка — місто обласного підпорядкування у Донецькій області, районний центр.
Відстань до Донецька — 68 км. Площа — 1 172,72 кв.км. Населення — 79 тис.чол.
Водні ресурси: річка Кривий Торець (басейн ріки Сіверський Донець). Довжина — 88,36 км, площа водостоку — 1590 км2 , заболоченість 0,2 %. Клебан-Бикське водосховище площею 520 га, 9 водойм та 43 ставки. Земельний фонд Костянтинівки — 6,598 тис. га. Корисні копалини — глини та пісок.
Засноване - 1870
Статус міста - з 1932 року
Населення - ▼ 78179 (1 серпня 2011)
Агломерація - Краматорська агломерація
Площа - 66.04 км²
Густота населення - 1183 осіб/км²
Дата заснування міста — 1870 рік. Засновник — поміщик Номікосов. Назване на честь старшого сина Костянтина. У 1926 році Костянтинівка набула статусу селища міського типу. З 1932 року стала містом обласного підпорядкування.
З 1931 року у місті працює трамвай.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:46 | Повідомлення # 10 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| АРТЕМІВСЬК
Арте́мівськ (до 1924 — Ба́хмут) — місто обласного значення Донецької області, адміністративний центр Артемівського району. Артемівській міській раді підпорядковані два міста районного значення Соледар і Часів Яр та одне селище міського типу Красна Гора.
Розташоване на річці Бахмутка, за 3 км від автостради Київ — Харків — п.п. Довжанський. Залізничний вузол.
Кількість мешканців в 1959 році: 61 тис. В 2001 — 82,916 тис. В 2006 — 80,5 тисяч.
Засноване - 1571
Статус міста - з 1783 року
Населення - ▼ 78251 (01.01.2011)
Агломерація - Горлівсько-Єнакієвська агломерація
Площа- 74 км²
Густота населення - 1057 осіб/км²
За часів СРСР — Артемівськ — великий центр видобування кам'яної солі (понад 1/3 видобутку в країні). В Артемівську містяться НДІ «Сіль» і головний офіс «АртемСіль», тоді як соледобувні шахти розташовані в Соледарі. Є заводи: металообробний (обробка кольорових металів), гірничого устаткування та інструментів, ремонтно-механічний, кераміко-трубний, скляний, цегельний (був за часів СРСР), черепичний, алебастровий комбінат (був за часів СРСР). В 2006 року в місті був відкритий завод французької компанії «Lafarge» з виробництва гіпсокартону та сухих сумішей.
Розвинута харчова промисловість: млини, хлібо- і м'ясокомбінат, лікеро-горілчаний завод та завод шампанських вин, молокозавод. В 2006 році було відкрите ВКО «Екопродукт» по виробництву різних напоїв.
Легка промисловість: взуттєва фабрика «Світоч» і швейна фабрика. В Артемівському районі розташовані одна з найбільших у Донбасі Миронівська ДРЕС, соляні шахти, поклади вогнетривких глин (Часів Яр), гіпсу. В Артемівську — трест «Артемвугіллягеологія».
Видобуток кам'яної солі. Виробництво будматеріалів; машинобудування, легка, харчова промисловість. В 1975 році в місті функціонувало 64 промислових підприємств.
Артемівський лікеро-горілчаний завод
ТОВ «Укрелектромережбуд» (вул. Широка)
ВАТ «Артемівський завод» Доріндустрія (вул. Сибірцева)
ТОВ «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд» (вул. Космонавтів, 6)
ТОВ Концерн «Молокопродукт» (вул. Зарічна)
ЗАТ «Артемівський м'ясокомбінат» (вул. Алебастрова)
ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері» (вул. П. Лумумби, 87)
Обсяг промислового виробництва — 963 млн. гривень (на 1 жителя — 8 692 грн.). Індекс промислової продукції — 30,1% в 2003 році до 1990 році. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 3,7 тис. тонн.
Міський електротранспорт: тролейбус (з 29 квітня 1968 року) — 5 маршрутів;
див. Артемівський тролейбус;
Маршрутні автобуси.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:48 | Повідомлення # 11 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КРАСНОАРМІЙСЬК
Красноармі́йськ (до 1934 — Гришино, у 1934—1938 — Постишево) — місто в Донецькій області, над річкою Гришинка, центр однойменного району.
Засноване - 1875
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼ 77612 (1.08.2011)
Площа - 39.3 км²
Густота населення - 1974.8 осіб/км²
Сьогоднішній Красноармійськ - велике промислове місто, на його території працюють 20 підприємств 6 основних галузей промисловості.
Старий центр вугільних шахт Донецького басейну (з 1884 року). У місті працюють флагмани вугільної промисловості України - шахта «Краснолиманська» і ВАТ «Вугільна компанія Шахта Красноармійська-Західна») (видобуток вугілля в 2005 році - 6 241 тис. тонн).
Крім того, розвинена індустрія будівельних матеріалів і обслуговування залізниці.
5 заводів машинобудівної галузі (в тому числі випуск електродвигунів), два підприємства з виробництва будматеріалів (вогнетриви, дінасовий завод), швейна фабрика, хлібозавод, м'ясокомбінат, молокозавод, харчова фабрика.
У місті триває будівництво житла, об'єктів культурного та спортивного призначення. 1999 - Красноармійськ визнано територією пріоритетного розвитку.
У промисловості працює більш ніж 50% від загальної кількості зайнятих в народному господарстві, на транспорті - близько 20%.
Дінасовий завод (вул. Шмідта)
Вагонне депо (вул. Шмідта)
ДВАТ «ШСУ № 3» (вул. Добропольская)
ВАТ «Автобаза" Укрбуд "» (вул. Дніпропетровська)
Бізнес-центр ТОВ «Красноармійський електромеханічний завод» (мікрорайон «Південний»)
Обсяг промислового виробництва - 797 млн. гривень (на 1 жителя - 9 781 грн.). Індекс промислової продукції - 102,8% у 2003 році до 1990 року.
Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста - 39,3 тис. тонн. Місто є також центром значного сільськогосподарського району.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 18:59 | Повідомлення # 12 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Донецька область досить добре порадувала нас своїми містами, та даними про них.
А далі більш стисло ми дізнаємось про інші середні міста Донеччини.
ДРУЖКІВКА
Засноване - XVIII століття, перша писемна згадка — 1781 рік
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼ 60581 (01.01.2011)
Агломерація - Краматорська агломерація
Площа - 34 км²
Густота населення - 1782 осіб/км²
ХАРЦИЗСЬК
Засноване - 1869
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼ 60016 (місто), 105487 (міськрада) (01.01.2011)
Агломерація - Донецько-Макіївська агломерація
Площа - 19.3 км²
Густота населення - 3109.6 осіб/км²
ШАХТАРСЬК
Засноване - 1764
Статус міста - з 1953 року
Населення - ▼ 51593 (01.01.2011)
Площа - 51 км²
Густота населення - 1012 осіб/км²
ДИМИТРОВ
Засноване - 1911
Статус міста - з 1965 року
Населення - ▼ 51071 (1.08.2011)
Площа - 23 км²
Густота населення - 2220 осіб/км²
СНІЖНЕ
Засноване - 1784
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼ 49564 (01.01.2011)
Площа - 18.9 км²
Густота населення - 2622 осіб/км²
ДЗЕРЖИНСЬК
Засноване - 1806
Статус міста - з 1936 року
Населення - ▼ 36324 (01.01.2011)
Агломерація - Горлівсько-Єнакіївська агломерація
Площа - 62 км²
Густота населення - 586 осіб/км²
ЯСИНУВАТА
Засноване - 1872
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼ 35856 (1.08.2011)
Агломерація - Донецько-Макіївська агломерація
Площа - 19 км²
Густота населення - 1887.1 осіб/км²
АВДІЇВКА
Засноване - 1778
Статус міста - з 1956 року
Населення - ▼ 35364 (1 серпня 2011)
Агломерація - Донецько-Макіївська агломерація
Площа - 29 км²
Густота населення - 219.4 осіб/км²
ДОБРОПІЛЛЯ
Засноване - 1840-ві
Статус міста - з 1953 року
Населення - ▼ 31682 (1.08. 2011)
Агломерація - 64182
Площа - 11.89 км²
Густота населення - 2664 осіб/км²
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: П`ятниця, 16.03.2012, 19:00 | Повідомлення # 13 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Добре начитавшись про вугільно-металургійний край, переходимо до Полісся - Житомирська область наступна у нас.
|
| |
| |
|
