|
Житомирська область
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Субота, 25.02.2012, 14:35 | Повідомлення # 1 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| 
Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир
Утворена: - 22 вересня 1937 року
Код КОАТУУ: - 18000
Населення: - ▼ 1275421 (на 1.10.2011)
Площа: - 29832 км²
Густота населення: - 42.7 осіб/км²
Телефонні коди: - +380-41
Обласний центр: - Житомир
Райони: - 23
Міста:
обласного значення: - 5
районного значення: - 6
Райони в містах: - 2
Смт: - 43
Села: - 1619
Селищні ради: - 40
Сільські ради: - 580
Номери автомобілів: - AM
Складається з 23 районів. Має 5 міст обласного значення — Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський; 6 міст районного значення — Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль; 43 селища міського типу; 1619 сіл.
Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина — у зоні Полісся, південна — у межах Лісостепу.
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж. Крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський кряж.
Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га
Область характеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту.
З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на 16,6% більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить 3524,3 млн. тонно-кілометрів.
На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3% проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.
В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.
Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західними областями України.
Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург — Одеса, Ужгород — Харків, Київ — Берлін, Сімферополь — Варшава.
Через місто проходять автошляхи Мінськ — Ізмаїл, Біла Церква — Кременець.
Житомирська область представлена містами Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Коростишів, Овруч, Радомишль.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Неділя, 18.03.2012, 17:58 | Повідомлення # 2 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ЖИТОМИР
Жито́мир — місто в Україні, адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району, значний культурний та освітній осередок. Відноситься до столичного економічного району. Населення міста — 271 249 (1 жовтня 2011), територія — 6500 га.
Засноване - 884
Статус міста - з 1884 року
Поділ міста - 2 райони
Населення - ▼ 270 354 (1 серпня 2011)
Агломерація - Житомирська агломерація
Площа - 65 км²
Густота населення - 4159.2 осіб/км²
Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.
Багато з підприємств Житомира залишилися після розвалу СРСР у важкому стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після деклькох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці. Після звільнення вони пішли на ринки та у таксисти.
За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися з проблем Промінвестбанку, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можна було отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.
Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприєств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розколу СРСР.
Житомир — великий транспортний вузол України.
Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.
Див. також: E40, М03.
Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Києвом, Москвою, Санкт-Петербургом, Сімферополем, Кишиневом, Одесою, Сумами, Харковом, Вінницею, Мінськом, Барановичами.
У 2011 розпочато електрифікація шляху Фастів — Житомир. У 2012—2013 роках планується електрифікація Житомир — Новоград-Волинський і Житомир — Бердичів.
У місті є дві автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».
Аеропорт Житомира знаходиться в занедбаному стані, ним активно користуються дельтопланеристи.
Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — троллейбусів. У часи панування думки про те, що трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвикокому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.
Пассажирський аеропорт Житомир
Військовий аеродром Гуйва
Стадіон "Полісся" ФК Полісся Житомир.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 22:43 | Повідомлення # 3 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| БЕРДИЧІВ
Берди́чів (рос. Берди́чев, пол. Berdyczów, їдиш בערדיטשעוו) — місто обласного підпорядкування, центр Бердичівського району Житомирської області.
Засноване - 1430
Населення - ▲ 79 117 (1 березня 2011)
Площа - 35.33 км²
На території міста розташовано 27 підприємств. Галузева структура промисловості представлена підприємствами харчової і легкої промисловості, з виробництва готового одягу і рукавичних виробів, з виробництва шкіряного взуття, оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, машинобудування та металообробки, комбікормової та поліграфічної промисловості.
Ними випускаються хімічне устаткування та запасні частини до нього, металорізальні верстати та забійні двигуни для нафтовидобувної промисловості, напівпричепи до вантажних та причепи до легкових автомобілів, меблі, паркет, взуття, швейні вироби, солод ячмінний та житній, хлібобулочні вироби, пиво, морозиво, продукція з незбираного молока, масло тваринне, безалкогольні напої, кондитерські вироби, комбікорми, образотворча продукція, тощо.
Провідними підприємствами є ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (хімічне, загальне та середнє машинобудування), ВАТ фірма «Беверс» (верстатобудування), «Шкіроб'єднання» (шкіряне виробництво), ВАТ «Фабрика одежі» (швейне виробництво), «Молокозавод» (харчове виробництво), СП «РІФ-1», ТОВ «Солодова компанія», ВАТ «Бердичівський пивоварний завод».
Місто Бердичів — важливий залізничний вузол, де перетинаються залізничні магістралі Москва — Ковель, Москва — Ужгород, Санкт-Петербург — Одеса, Київ — Львів, Одеса — Ковель, Сімферополь — Варшава, Харків — Варшава, Дніпропетровськ — Варшава.
Детальніше: Бердичів (станція)
Через Бердичів проходять автошляхи Мінськ — Житомир — Ізмаїл та Біла Церква — Кременець, автошляхи на Любар, Хмільник, Житомир.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 22:48 | Повідомлення # 4 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КОРОСТЕНЬ
Ко́ростень (Іскоростень) — місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці.
Населення Коростеня — 66 тис. осіб.
За давнини історична Іскоростень — столиця міцного союзу племен древлян. У наш час місто славиться своїми цінними породами природного граніту, каніфольними смолами та вишуканою порцеляною.
Засноване - 705
Статус міста - з 1 січня 1926 року
Населення - ▲ 65 647 (1 серпня 2011)
Площа - 33.85 км²
Густота населення - 1939.3 осіб/км²
У Коростені розвинуті підприємства переробної, видобувної, харчової, машинобудівної та хімічної промисловості:
переробна промисловість:
АТЗТ «Коростенський фарфор» (вул. Б. Хмельницького, 4) — найвідоміше, в першу чергу своєю продукцією, коростенське підприємство; виробництво посуду з порцеляни, неметалевих мінеральних виробів;
ВАТ «Коростенський завод ЗБШ» (вул. Маяковського, 78) — продукція підприємства знаходить використання на залізниці, у комунальному господарстві: шпали залізобетонні для залізниць широкої колії та суміщеної колії, бруси стрілочних переводів, залізобетонні лотки для водостоку, напівшпали, блоки бетонні для стін і підвалів;
ЗАТ «Трубосталь» (вул. Шатрищанська, 65) — металургійне виробництво стальних профільних та прямокутних труб різних діаметрів методом електрозварювання;
ЗАТ «Інтертайл» (вул. Шатрищанська, 69) — виробництво керамічної плитки.
видобувна промисловість:
ВАТ «Коростенський кар'єр» (вул. Сосновського, 67) — видобування каменю для будівництва, виробництво нерудних будівельних матеріалів (щебеневої продукції).
харчова промисловість:
ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» (вул. Жовтнева, 56) — виробництво м'ясо-ковбасних виробів зі свинини та яловичини;
ВАТ «Коростенський хлібозавод» (вул. Шолом Алейхема, 62) — виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів;
ТОВ «Астрал» (вул. Шолом Алейхема, 62) — виробництво круп, борошна та макаронних виробів.
машинобудування:
ВАТ завод хімічного машинобудування «Хіммаш» (вул. Б. Хмельницького, 18) — проектування, виготовлення теплообмінного, колонного ємнісного обладнання, апаратів повітряного охолодження для хімічної, нафтопереробної промисловості, шарових кранів для нафтогазопроводів, судин Дюара, навісного обладнання для сільгосптехніки та інше;
МПП «Шляхмаш — 2» ВАТ «Жовтнева кузня» — виробництво машин та устаткування: борони різних модифікацій, косарки та запасні частини до них, вироби з металу;
КВК-71 (вул. Білокоровицьке шосе, 4) — виробництво сільгоспмашин (зернокидач ЗМ — 60А) та запасні частини до нього, виробництво товарів народного споживання (з металу);
УВП УТОС (вул. К. Лібкнехта, 1) — виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.
хімічна промисловість:
ПП фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» (вул. Залізнична, 2) — виробництво пінномиючих та косметичних засобів;
АТЗТ завод «Янтар» (вул. Житомирська, 1) — виробництво лісохімічної і лакофарбової продукції.
інші підприємства:
Мале колективне підприємство фірма «Друк» (вул. С. Кірова, 4а) — виготовлення бланкової, етикеточної, книжкової, газетної, кольорової продукції;
АТЗТ фірма «Арсанія» (вул. Сосновського, 9) — пошиття легкого верхнього жіночого та дитячого одягу.
Коростенський індустріальний парк (КІП) — промислова зона в межах міста. Під індустріальний парк використовується територія колишнього військового вертольотного аеродрому. Земельна ділянка без будівель, тривалий час не використовувалась. Загальна площа КІПу — 246 га.
Концептуальний дизайн розроблено чеським проектним бюро DHV. Проект передбачає створення на території КІПУ високотехнологічних підприємств, підриємств у галузях легкого та середнього промислового виробництва — збірки, комплектації, поверхневої обробки, легкого машинобудування та електротехнічної промисловості.
Проект розрахований на 10 років та розділений на 3 етапи:
підведення комунікацій: автошляху, залізниці, електроенергії, водогону, каналізації та побудова і запуск заводу з випуску МДФ-плит
забудова території малими та середніми підприємствами
розвиток логістичного центру
Станом на жовтень 2010 підведено комунікації та практично заверешено будівництво заводу МДФ. Цей завод став першим в Україні підприємством з виробництва МДФ-плит
Місто Коростень надзвичайно зручно розташоване з точки зору транспортного сполучення.
Найбільш зручним та відносно недорогим видом транспорту є залізничний. Коростень є вузловою станцією, що створює зручні умови для подорожі. На залізничній станції розташований пункт контролю Коростень, який проводить огляд пасажирських та вантажних потягів, що прямують з України до Білорусі.
Через місто проходять майже всі поїзди із Західної України до Києва, а також діє постійний рух приміських поїздів за такими напрямками:
Коростень — Малин — Київ;
Коростень — Новоград-Волинський — Шепетівка;
Коростень — Житомир — Бердичів — Козятин;
Коростень — Білокоровичі — Олевськ;
Коростень — Овруч — Бережесть — Виступовичі.
На цих напрямках також постійно діють маршрутні автобуси, які відправляються із залізничного та автобусного вокзалів.
Із Києва до Коростеня потяги та маршрутні автобуси вирушають зі станції метро «Святошин». Із Житомира потяги та маршрутні автобуси вирушають з центральної автостанції та залізничного вокзалу.
Роль міського громадського транспорту також виконують маршрутні таксі. Також у місті діють декілька служб виклику таксі, як місцевих («СК», «Універсал», «050», «055»), так і міжміський перевізник ТОВ «Автосвіт».
Коростеньський військовий вертольотний аеродром
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 22:58 | Повідомлення # 5 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
Новогра́д-Воли́нський (Возвягель, Звяголь, Звягель, Звягаль, їдиш זוויל) — місто при впадінні річки Смілки в Случ, праву притоку Горині; тепер районний центр Житомирської області з населенням 56 000 чол.
Місто Новоград-Волинський розташоване в північно-західній частині Житомирської області на мальовничих берегах річки Случі, за 218 км на захід від Києва і на 312 км на схід від Львова. Через нього проходить міжнародна автомобільна траса Київ—Львів—Чоп, автодорога державного значення Васьковичі—Тереблече, дороги обласного значення на Баранівку—Полонне, Чижівку-Городницю. Залізнична станція з'єднує місто в трьох напрямках із залізничними вузлами Шепетівка (далі на Львів), Коростень (далі на Київ, а також на Овруч і Білорусь), Житомир (далі на Фастів-Київ).
Засноване - 1257
Статус міста - з 1795 року
Населення - ▲ 56 160 (1 серпня 2011)
Площа - 26.67 км²
Густота населення - 2105.7 осіб/км²
Сучасний Новоград-Волинськиий займає площу 2667 га, з якої забудовано 2053 га. Як показав останній перепис, чисельність його населення в грудні 2001 р. складала 56555 чоловік. За даними місцевої топонімічної комісії, у 1997 р. у місті нараховувалося 344 вулиць, провулків і площ.
За 10 км від міста проходить нафтопровід «Дружба» з нафтоперекачувальною станцією в селі Чижівка. За 5 км від міста знаходиться нафтоналивна станція для завантажування нафтопродуктів в залізничні цистерни, термінали для зберігання нафтопродуктів.
Основні об'єкти виробничої і не виробничої сфери: 21 промислове підприємство, 5 транспортних організацій, 9 будівельних організації, 52 підприємства торгівлі, 38 громадського харчування, 62 підприємства сфери послуг, 12 шкіл, 4 вищі навчальні заклади, 3 клубні установи, 9 бібліотек, 2 музеї, музична та художня школи.
Пріорітетні види діяльності: переробка молока, видобувна(щебінь), мікробіологічна (ветеринарні препарати), харчова(виробництво столових вод), будівельна (виробництво будівельних матеріалів), деревообробна(виготовлення меблів).
Продукція, послуги, якими славиться місто: хліб, хлібобулочні вироби, м'ясо, м'ясопродукти, питна вода, медпрепарати, одяг, меблі та столярні вироби, продукція машинобудування, продукція для будівництва (камінь, щебінь, залізобетонні вироби).
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 23:04 | Повідомлення # 6 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| МАЛИН
Ма́лин — районний центр, місто обласного значення, історичний, економічний і культурний центр Житомирської області України.
Розташований на річці Ірша, недалеко від автотраси Київ–Ковель–Варшава. Через місто проходить важлива залізнична магістраль — Південно—Західна залізниця
Перша згадка - 891
Населення - ▲ 27 083 (1 серпня 2011)
Площа - 60.92 км²
Густота населення - 444.5 осіб/км²
У 2003 році постановою Верховної Ради України від 18 листопада Малин віднесений до категорії міст обласного значення.
Нині місто відоме єдиною в країні фабрикою з виробництва банкнотного паперу, а також паперовою фабрикою ВАТ «Малинська паперова фабрика — Вайдманн», що є найбільшою Швейцарською інвестицією в Україні, яка є одним з найбільших підприємств целюлозно-паперової промисловості в Європі. http://www.weidmann-electrical.com
Також основу промислового потенціалу міста складають: Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод (МДЕЗ), який понад 40 років спеціалізується на виробництві нестандартизованого і спеціального технологічного устаткування, запчастин до конвеєрного устаткування, сталевого і чавунного лиття; державне підприємство «Малинський лісгосп»; Малинський каменедробильний завод; ВАТ «Прожектор», що спеціалізується на випуску устаткування електрозв'язку; ПП «Клен» з випуску меблів; швейна фабрика, а також понад 200 малих підприємств.
У місті діють дві поліклініки, лікарня, станція швидкої допомоги, навчально-виховний комплекс «Школа-ліцей №1 імені Ніни Сосніної», п'ять загальноосвітніх шкіл, вечірня школа, 9 дитячих дошкільних закладів. Понад 1200 студентів навчається в Малинському лісотехнічному технікумі і понад 500 — у Малинському професійно-технічному училищі №36. У місті працюють станція юних техніків, центр дитячої творчості, дитяча спортивна школа, школа мистецтв та три бібліотеки.
З Києвом і Житомиром місто з'єднане залізничним і автомобільним сполученням. У столицю з інтервалом у 1 годину з центральної площі Малина курсують комфортабельні мікроавтобуси (близько години їзди), дорога електропоїздом із залізничної станції Малин до Києва займає близько двох годин. В обласний центр дорога займає більш 2 годин автобусом, а залізницею — близько 3 годин з пересадкою у Коростені.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 23:06 | Повідомлення # 7 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| КОРОСТИШІВ
Корости́шів — місто Коростишівського району, Житомирської області, організаційно-господарський і культурно-побутовий центр районного значення, центр АПК. Розташоване на березі ріки Тетерів на схід від обласного центру, на автомагістралі Київ-Львів.
Перша згадка - 1495
Статус міста - з 1938 року
Населення - ▼25 768 (01.01.2011)
Площа - 9,74 км²
Промисловість: паперова, бавовняно-паперова фабрики, заводи «Електроприлад» (на данний момент завод «Електроприлад» продали і побудували торговий центр «Фуршет»), залізобетонних виробів та продтоварів. Гранітний, льонопереробний, цегельний, спиртовий, комбікормовий, молочний та будівельний комбінат. Мальовнича природа околиць міста сприяє розвиткові рекреаційного господарства. Тут функціонує відомий санаторій «Тетерів».
Коростишів — один із найвідоміших в Україні та за її межами центрів гранітодобувної й обробної промисловості. Зараз у місті та в його околицях добувають граніт, основний колір якого зумовлений кольором польового шпату — рожевого, жовтого, червоного, зеленого, сірого. Тут зустрічаються рідкісні види граніту, лабрадорит, габро. У місті працює кілька сотень приватних підприємств по обробці граніту, вироби монументальної архітектури яких відомі по всій Україні.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 23:09 | Повідомлення # 8 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ОВРУЧ
О́вруч — місто на Київському Поліссі, на березі річки Норинь, центр Овруцького району Житомирської області. Населення 16681.
Засноване - 946
Статус міста - з 1641 року
Населення - ▼16 681 (01.01.2011)
Площа - 9 км²
Густота населення - 1853 осіб/км²
Розвинуті галузі промисловості: легка, харчова, будівельних матеріалів. Заводи: консервний, молочноконсервний, комбікормовий, льонообробки, залізобетонних виробів; філіал Київського заводу порційних автоматів та ін. Підприємства з обслуговування залізничного транспорту. У місті на станції Овруч діє залізничний пункт контролю «Овруч» через державний кордон України та Білорусі у напрямку Калинковичів.
Військовий аеродром Овруч.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Понеділок, 19.03.2012, 23:12 | Повідомлення # 9 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| РАДОМИШЛЬ
Ра́домишль (до 1946 р. – Радомисль, прибл. до XV ст. – Мичеськ) — старовинне місто на лівому березі ріки Тетерів, районний центр Житомирської області.
Населення - 15 300 мешканців (2001).
Засноване - 1150
Статус міста - з 1927 року
Населення - ▼ 15 003 (01.01.2011)
Площа - 65 км²
Густота населення - 231 осіб/км²
1990-ті роки для міста були руйнівними. Поступово зупинялися заводи і фабрики, все більше мешканців міста вимушені шукати роботу в Києві, Житомирі та за кордоном.
2001 — розпочався новий етап у розвитку пивзаводу — завод став основною виробничою базою корпорації «Рідна Марка» (Київ).
2008 — розпочато реконструкцію водонапірної башти, яка є одним з символів міста.
Ведуться роботи з реконструкції млина на Папірні, де планується створити музей ікон.
У 2004 році було відкрито астероїд, який було названо на честь міста — 159011 Радомишль.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Вівторок, 20.03.2012, 21:32 | Повідомлення # 10 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Далі стисло про інші населені пункти області, за населенням:
БАРАНІВКА
Засноване - 1566
Статус міста - з 17 травня 2001 року
Населення - ▼ 12 128 (01.01.2011)
Площа - 7.9 км²
Густота населення - 153,5 осіб/км²
АНДРУШІВКА
Засноване - 1683
Статус міста - з 1975 року
Населення - ▼ 9 092 (1 серпня 2011)
Площа - 6.8 км²
Густота населення - 1337 осіб/км²
ОЛЕВСЬК
Перша згадка - 977
Статус міста - з 2003 року
Населення - 10 229 (01.01.2011)
Площа - 10 км²
Густота населення - 1026 осіб/км²
ЧЕРНЯХІВ
Засноване - 1545
Статус - із 1924 року
Площа - 12 км²
Населення - ▼ 9 979 (01.01.2011)
Густота - 831,6 осіб/км²
РОМАНІВ
Засноване - 1471
Статус - із 10 грудня 1923 року
Площа - 74 км²
Населення - ▲ 7 800 (01.11.2011)
Густота - 104,5 осіб/км²
ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКИЙ
Засноване - 1545
Статус - із 1924 року
Площа - 83,28 км²
Населення - 7 382 осіб (2011)
ЄМІЛЬЧИНЕ
Засноване - 1585 (Перша згадка)
Статус - із 1957 року
Площа - 8 км²
Населення - 6 842 (01.01.2011)
Густота - 855,25 осіб/км²
ІРШАНСЬК
Статус - із 1960 року
Площа - 38,300 км²
Населення - ▲ 6 652 (01.01.2011)
ПОПІЛЬНЯ
Засноване - 60-70-ті роки ХІХ століття
Статус - із 1938 (селище міського типу) року
Площа - 4 км²
Населення - ▼ 6 028 (01.01.2011)
Густота - 1507 осіб/км²
ЧУДНІВ
Засноване - 1416
Площа - 10 км²
Населення - ▼ 5 752 (01.01.2011)
Густота - 575 осіб/км²
ЛЮБАР
Засноване - 1350
Статус - із 1924 року
Площа - 2.2 км²
Населення - ▼ 2 231 (01.01.2011), (10 058 з околицями)
Густота - 1014 осіб/км²
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Вівторок, 20.03.2012, 21:33 | Повідомлення # 11 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| А наступна область - це гірський край, край курортів та гірських річок - Закарпатська область.
|
| |
| |
|
