|
Закарпатська область
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Субота, 25.02.2012, 14:35 | Повідомлення # 1 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| 
Закарпа́тська о́бласть — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.
Утворена: 22 січня 1946 року
Код КОАТУУ: 21000
Населення: ▲ 1 249 756 (на 1.01.2012)
Площа: 12777 км²
Густота населення: 97.7 осіб/км²
Закарпатська область є однієюз найбільш зручних областей для проживаняя, що зумовлює досить високий ріст міського населення.
Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту — Притисянська низовина. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України — г. Говерла (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення — 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1% і 2,6% території і населення України.
Близько 80% території краю займають гори, що простягаються з північного заходу на південний схід. Це система хребтів та гірських масивів — Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидівець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічний хребет. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерлу, заввишки до 2061 м, яка є найвищою точкою області та України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали з висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша ріка — Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Найбільші притоки — Боржава, Ріка, Теребля, Тересва. Наступні за величиною ріки Латориця і Уж, які впадають у річки Бодрог і Лаборець. В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них — Синевир. На території Закарпатської області поблизу села Ділове Рахівського району розташований географічний центр Європи.
В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання — лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Станом на 01.07.2010 на одного мешканця області припадало 277,6 дол. США прямих іноземних інвестицій, що 3 рази менше середньоукраїнського показника.
Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це, зокрема, нетрадиційні для держави поліметали, перліти, цеоліти, ліпарити, поклади баритових руд, каоліну та інших. Здійснюється видобуток кам'яної солі, мармурового вапняку, доломіту, тощо. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2% об'ємного і 5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська», «Есентуки», «Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції. В цілому Закарпаття в економічному плані має всеукраїнське значення, як регіон, що має значний потенціал лісової та деревообробної промисловості, виноробства, овочівництва, молочної промисловості, виробництва тютюну, мінеральних вод. Мальовнича природа та історичні пам"ятки можуть стати підставою для значного розвитку туризму та курортної справи.
Закарпатська область має 580 км залізничних шляхів (без вузькоколійних) і 2740 автомобільних шляхів із твердим покриттям (1955 p.).
Найбільше значення в наш час[Коли?] має поперечна залізнична магістраль № 16 та № 175 Чоп— Батьово (Вузлове)—Мукачеве— Воловець—перевал Бескид—Лавочне (Львівська область)—Стрий—Львів. Вона є частиною 5 європейського транспортного коридору. Готується її реконструкція на ділянці Скотарське—Бескид, а саме побудова нового майже двокілометрового тунелю, оскільки наявний тунель, побудований ще наприкінці ХІХ століття, розрахований лише на одну колію і давно потребує ремонту. Цією магістраллю проходить основний вантажний та пасажирський потік, курсують не лише потяги між Ужгородом та Львовом, Києвом та іншими містами України, а й міжнародні поїзди, які сполучають насамперед Угорщину та Словаччину з Україною та Росією (є вагони й до інших країн — Сербії, Чорногорії, Італії тощо).
Другою за значенням є також поперечна одноколійна магістраль № 22 та № 193 Чоп—Ужгород—Великий Березний—Ужоцький перевал—Сянки— Самбір—Львів. Призначена вона в основному для вантажних перевезень — залізної руди до металургійного комбінату «Ю. С. Стіл Кошице» (Словаччина), курсують тут приміські потяги та одна пара пасажирського потягу Львів—Ужгород—Солотвино.
Третьою поперечною залізничною лінією є відрізок № 9 та № 92 Ділове (Берлебаш)—Рахів—Ясіня—Татарський перевал—Яремча— Делятин— Івано-Франківськ. Відрізок є одноколійним та неелектрифікованим, має місцеве значення, курсують ним дизель-потяги (місцева назва — «Червона Рута») та пасажирський потяг сполученням Львів—Рахів—Львів.
Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—Берегове—Королево— Хуст—Тячів—Тересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 1920—45 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.
Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-Маре—Сигету-Мармацієй, який курсував через Королево).
У Закарпатській області розташована низка залізничних прикордонних переходів:
до Словаччини: Ужгород—Матьовце та Чоп—Чієрна над Тісою;
до Угорщини: Чоп—Загонь та Батєве—Еперєшке;
до Румунії: Дяково—Халмеу, Тересва—Кимпулунг ла Тиса та Берлебаш—Валя Вишеулуй. У зв'язку із цим паралельно із широкою (російською) шириною колії використовується і нормальна (європейська) ширина колії. Наявні також вузькоколійні (750 мм) залізниці, справною в наш час[Коли?] є Боржавська вузькоколійка (Берегово—Хмільник—Іршава—Виноградове), до 1998 року діяла Усть-Чорнянська залізниця (Тересва—Усть-Чорна—Турбат), яка була знищена повінню. Вузькоколійки перебувають у сильному занепаді.
Автомобільний транспорт має для Закарпатської області більше значення, ніж в інших частинах України, він доповнює залізничну мережу. Найважливіші відрізки автодоріг:
автошлях М06 Чоп—Ужгород—Мукачеве—Свалява—Нижні Ворота—Львівська область;
автошлях Р53 Ужгород—Перечин—Ужок—Львівська область;
автошлях Н09 Мукачеве—Сільце—Хуст—Тячів—Рахів—Ясіня—Івано-Франківська область;
автошлях Р21 Хуст—Міжгір'я—Торунь—Івано-Франківська область;
повздовжні гірські шляхи: Перечин—Свалява, Нижні Ворота—Міжгір'я—Колочава тощо.
Громадський автомобільний транспорт забезпечується автобусами державних АТП та приватними маршрутними таксі. Електротранспорт у містах відсутній, Ужгород — єдиний обласний центр України, у якому не курсують тролейбуси та трамваї.
Пасажирський аеропорт діє в Ужгороді, але через географічне розташування (близькість кордону, розташування у межах міста, застарілість і малі розміри злітно-посадкової смуги тощо) планується його перенести до Мукачева, на місце колишнього військового аеродрому.
Річковий транспорт відсутній.
Закарпатською областю пролягають міжнародні продуктопроводи («Дружба», «Уренгой—Ужгород»), лінії електропередач
Закарпаття зацікавить Вас перш за все центром м. Ужгород, а також Мукачеве, Хуст, Берегове, Свалява, Рахів, Тячів, Іршава, Чоп та Перечин.
Також мова піде про селища міського типу Дубове, Міжгірья, Великий Бичків, Королево, Солотвино, Буштино, Вишково, Ясіня та Великий Березний.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 11:45 | Повідомлення # 2 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| УЖГОРОД
У́жгород (угор. Ungvár, пол. Użhorod, рос. Ужгород, нім. Ungwar, їдиш אונגוואר, англ. Uzhhorod) — місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 785 км від Києва.
Ужгород є транспортним вузлом, через який проходить низка європейських автошляхів — E50, E58 та E573. Діють залізнична станція Ужгород та аеропорт Ужгород. У місті розташований пункт пропуску на кордоні із Словаччиною Ужгород—Вишнє Німецьке.
Засноване - 9 століття
Населення - ▲ 116 423 (01.01.2011)
Площа - 40 км²
Густота населення - 2910.5 осіб/км²
Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж (105 км в межах України). Територія міста становить 41,56 км. 2. Протяжність міста з півночі на південь — 12 км, зі сходу на захід — 5 км. Найвища точка Ужгорода — гора Велика Дайбовецька — 224 м. Площа зелених масивів і насаджень складає 1574 га, крім цього, Ужгород з усіх боків оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша лівобережної. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 6 пішохідно-транспортних і 1 залізничний.
Клімат — помірно континентальний, з теплим літом і м'якою зимою.
Через річку Уж в районі міста перекинуто чотири автомобільних мости.
У місті планується будівництво тролейбусної мережі, але поки що все в планах. Також у місті діє міжнародний аеропорт Ужгород, з однією злітною смугою, довжиною більш ніж два кілометри.
Залізнична станція Ужгород, електрифікована постійним струмом. Місто знаходиться всього за 2 кілометри від державного кордону.
Міжнародний аеропорт Ужгород
Залізнична станція Ужгород
Міський стадіон "Авангард" - ФК Закарпаття Ужгород.
Міжнародний аеропорт Ужгород. Дані.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 15:33 | Повідомлення # 3 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| МУКАЧЕВЕ
Мука́чеве, Мукачево, Мукачово або Мукачів — місто обласного значення в Закарпатській області. Засноване 896 року
Засноване - 896
Населення - ▲ 82 300 (01.01.2011)
Площа - 27,9 км²
Місто Мукачеве розташоване в центральній частині Закарпатської області України і за своїм економічним потенціалом та кількістю населення займає друге місце в області після її адміністративного центру — м. Ужгорода.
Мукачеве є містом обласного значення, районним центром Закарпатської області, що знаходиться на відстані 42 км від обласного центру. Місто розташоване на стику відрогів вулканічних Карпат і Закарпатської низовини, займає досить велику, щільно забудовану територію вздовж річки Латориця.
Завдяки винятково вигідному топографічному і геополітичному місцезнаходженню (на відстані 40-50 км від кордонів з Угорською і Словацькою Республіками, і відповідно 90-100 км від кордонів з Румунією і Польщею), Мукачеве є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізничні магістралі: Москва-Київ-Будапешт-Белград-Рим і Москва-Київ-Братіслава-Прага-Відень та автомобільні траси: Київ-Будапешт-Відень і Київ-Прага.
Значна частина житлових будівель знаходиться на лівобережній частині ріки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці — промислова зона. Мукачево є «секстаполісом», що означає — шість міст. Це колишні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачева.
Навколишні гори — Галіш, Ловачка, Червона, Чернеча, Сороча, Попова, Павлова і Велика. Цікаво, що гора Червона Гірка на околиці Мукачева — найпівнічніша у світі місцевість, де ще кілька років тому вирощували чай.
Важливий залізничний центр Закарпатського району. Місто має військовий аеродром.
Військовий аеродром Мукачеве.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 15:40 | Повідомлення # 4 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ХУСТ
Хуст (угор. Huszt, словац. Chust, нім. Chust) — місто, районний центр на Закарпатті; положений у Мармароській котловині, при впадінні Ріки до Тиси. Хуст з 1998 року є містом обласного значення [2] в Закарпатській області.
Окрім міста до складу Хустської міської ради входять села Зарічне, Кіреші та Чертіж. Загальна площа території міськради — 22 км².
Засноване - в 1090 році
Статус міста - з 1946 року
Населення - 28 438 (01.01.2011)
Площа: 8 км²;
На окраїнах міста підноситься вулканічного походження гора, на якій 1090 року почалось будівництво замку-фортеці (тепер у руїнах). Замок служив для охорони доступу до копальні солі в Солотвині. У 16 — 17 ст. за Xуст і його замок часто воювали Габсбурґи і семигородські князі, а також; на нього нападали турки і татари. 1709 Франц Ракоці скликав у Xусті семигородський сойм. Замок був знищений від бурі і пожежі 1766. У Xусті народився учений І. Орлай (1770), у 19 ст. жив філософ В. Довгович. 21. 1. 1919 в Xусті зібрався Всенародний Конгрес угорських русинів, що утворив Центр. Нар. Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10. 11. 1938 Xуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду, і був свідком її національно-державного відродження та в сер. березня 1939 збройної боротьби між Карпатською Січчю і чеськими та угорськими військами. Тут також зібрався Сойм Карпатської України 15. 3. 1939. У Xусті 1938-39 був осідок Апостольського Адміністратора Мукачівської єпархії, виходив' щоденник «Нова Свобода» та діяв театр «Нова Сцена». На замковій горі поховані поляглі карпатські січовики. Тепер у Xусті працюють фетро-фільцева і взуттєва фабрики, мебльовий комбінат, цегельно-черепичний завод, підприємства харчової промисловості, сер. школи (1921 — 45 була гімназія), лісотехнічний технікум, медична і культурно-освітні школи. Тепер у місті проводиться реконструкції парку відпочинку та центральної частини міста. Реконструйовано сквер на площі Богдана
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 15:50 | Повідомлення # 5 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| БЕРЕГОВЕ
Бе́регове або Бе́регово (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їдиш בערעגסאז, beregsaz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району.[2]
Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відногах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, бл. 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Beregsurány (Берегшурань). Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють покращенню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.
Засноване - 1063 рік
Населення - ▼ 24 580 (01.01.2011)
Площа - 19 км²
Густота населення - 1293.7 осіб/км²
Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва як промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура, соціальне забезпечення тощо.
У Єдиному Державному реєстрі підприємств міста Берегове станом на 2006 р. налічувалося 770 одиниць, що на 39 одиниць більше 2005 року. Статус юридичних осіб мали 95% від загальної кількості суб'єктів. Переважну частину становили підприємства приватної власності (62,3%).
Основу промислового виробництва в місті складає обробна промисловість — 100%. В обробній промисловості виділяється харчова промисловість — 77%, деревообробна промисловість — 10%, машинобудування — 8%, легка промисловість — 4% та поліграфія — 1%:
Обсяг реалізованої продукції харчової промисловості за 2006 рік в діючих цінах становив 231508,3 тис. грн. Частка зайнятого працездатного населення в харчовій промисловості була найбільшою і складала 28,9% від загальної кількості працюючих в промисловості.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 16:00 | Повідомлення # 6 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| СВАЛЯВА
Сваля́ва — місто в Закарпатській області, адміністративний центр Свалявського району. Розташоване в межах Свалявської улоговини, на річці Латориці, при впадінні в неї річки Свалявки (бас. Тиси).
Засноване - 12 ст.
Населення - ▲ 16 871 (01.01.2011)
Агломерація - 17 909
Околиці міста багаті джерелами лужно-вуглекислих вод типу «Боржомі». Біля них створені санаторії «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини», де лікують хворих мінеральною водою, придатною для ванн і пиття.
Курорт.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 17:38 | Повідомлення # 7 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| РАХІВ
Рáхів (нім. Rachau, чеськ. Rachov);— місто, адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області. Розташоване у північно-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря — найвисокогірніше місто і районний центр в Україні. Найбільший перепад висот у Рахові між найнижчою (400 м) і найбільш високою (1200 м) вулицями. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий, як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів західної України. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. У Рахові розташоване правління Карпатського біосферного заповідника.
Має автомобільне та залізничне сполучення з найбільшими містами Західної України (Львів, Івано-Франківськ, Ужгород).
Засноване - 1447
Перша згадка - 910
Населення - ▲ 15 137 (01.01.2011)
Площа - 5,68 км²
Клімат на Рахівщині помірно-континентальний з ярко вираженою поясністю: у низині — помірний, з теплим літом і відносно м'якою зимою; у верхів'ях — різко континентальний, з холодною і тривалою зимою та прохолодним дощовим літом. Середня січнева температура −4,8 °C, середня температура липня +18°C, а середня річна температура повітря становить +7,4 °C. Період з температурою понад плюс 10°C становить 147 днів. Найтепліше в районі село Луг, а найхолодніше на Говерлі. Переважають вітри західного і південно-західного напрямку.
Середньорічна кількість опадів у горах — до 1400 мм. У Рахові до 1300 мм. Товщина снігового покриву — від 30 см. до півтора метра і більше. Взимку у горах обрушуються снігові лавини. Вічних снігів немає, але сніг у подеяких місцях ще буває і в червні. Під час інтенсивного танення снігу і злив, можливі загрозливі та руйнівні паводки (листопад 1998 року, березень 2001 року). Зареєстрований у Рахові абсолютний добовий максимум опадів — 133 мм.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 17:49 | Повідомлення # 8 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ТЯЧІВ
Тя́чів — місто районного підпорядкування з 1961, районний центр Закарпатської області. Розташований в Мармароській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км. на південний схід від Ужгорода.
Засноване - 1329
Статус міста - з 1961 року
Населення - ▼ 9 184 (01.01.2011)
Площа - 27 км²
Густота населення - 183,78 осіб/км²
Металозавод і харчова промисловість (серед іншого плодоконсервний завод), фабрика мист. виробів. В околицях Тячева розвинуте садівництво, зокрема вирощування яблук.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 17:53 | Повідомлення # 9 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ІРШАВА
Іршáва (укр. Іршава, русин; Иршава, угор. Ilosva, словац. Iršava, чеськ. Iršava, їдиш ארשעווע, нім. Irschawa, пол. Irszawa, рум. Iloșva ) — місто (város, варош) районного значення в Закарпатській області, адміністративний центр Іршавського району. Займає перше місце по густоті і населенню у районі. Місто розташоване у передгір'ї Карпат, на обох берегах ріки Іршавка (притоки Боржави), із всіх сторін оточене горами, височинами і лісами.
Засноване - 1341 рік
Статус міста - з 1982 року
Населення - 9 166 (01.01.2011)
Площа - 19.80 км²
Густота населення - 462.9 осіб/км²
Основні промислові підприємства за видами:
Машинобудування
ЗАТ «Іршавський абразивний завод» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 12
ВАТ «Іршавремверстат» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 110
ВАТ «Іршавське РТП» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 29
Лісова, деревообробна
ЗАТ «Іршавська меблева фабрика» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 20
ТзОВ «Фактор-Тойс» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 29 корпус 1
Харчова промисловість
Завод продтоварів - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Шевченка, 70
Промкомбінат ОСС - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Борканюка, 67
Хлібокомбінат РСС - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна,116
ПП «Гроно-1» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Фединця, 50
Легка промисловість
СП «Сандерс-Іршава» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49
ТзОВ «А.М.Ітро» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Борканюка, 67
Поліграфія
Райдрукарня - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 36
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 17:56 | Повідомлення # 10 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ЧОП
Чоп — місто в Закарпатській області.
Засноване - 1281
Статус міста - з 1957 року
Населення - ▲ 8 934 (01.01.2011)
Площа - 6.19 км²
Густота населення - 1443.3 осіб/км²
Місто Чоп розташоване у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси і Латориці. Відстань до обласного центру — м. Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з яким збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України, розташоване на стику кордонів Словаччини, Угорщини і України, тому тут містяться контрольно пропускні пункти Чоп (Страж)—Чієрна над Тисою (кордон із Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон із Угорщиною). Площа міста складає 6,19 кілометрів квадратних.
Природні умови міста зумовлені його розташуванням у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, кількість опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. Корисні копалини в адміністративних межах представлені будівельними глинами, піском, каоліном, андезітом.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 17:59 | Повідомлення # 11 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| ПЕРЕЧИН
Перечи́н (російською Перечин, угорською Perecseny, чеською Perečín, словацькою Perečany) — місто в Україні, центр Перечинського району Закарпатської області. Залізнична станція на лінії Ужгород—Самбір. Розташоване на річці Уж (притока Лаборцю). Засноване у XIV столітті. Уперше згадується в 1427 році. Статус міста з 2004 року (постанова Верховної Ради України №1592-IV від 4.03.2004 року). Місто складається з 41 вулиці, 2 площі, 6 провулків. Населення 6700 чоловік, що проживають на території 7,45 кв. км. Це в основному українці, крім них ще проживають росіяни, словаки, угорці, німці, італійці, цигани та інші національності і народності. В районному центрі зосереджено основну інфраструктуру Перечинщини. Тут діють понад півтора десятка підприємств, філії 8 банків, 4 кредитні спілки, розвинена торговельна мережа, ряд закладів побутового обслуговування населення.
Засноване - XIV ст. Вперше згадується в 1399 році.
Статус міста - з 4 березня 2004 року
Населення - ▼ 6 705 (01.01.2011)
У Перечині зосереджена основна промислова база району, яку представляють лісохімічна, деревообробна, машинобудівна, легка, поліграфічна, харчова галузі. Газопостачання міста повністю забезпечується від магістралі Уренгой — Помари — Ужгород.
Тут Працює кабельне телебачення, діють відділення Укрпошти, а також операторів зв’язку «Укртелеком», «Інтертелком», «МТС», Київстар», Лайф» та інших.
У Перечині діють філії 8 банків, 4 кредитні спілки, розвинена торговельна мережа, ряд закладів побутового обслуговування населення, автозаправна станція.
У місті зареєстровано понад 200 суб’єктів різних форм господарювання, близько 500 приватних підприємців.
Є вільні виробничі площі, які значно розширилися після розформування військової частини. Міська рада, діючі підприємства та бізнесові структури ведуть пошук інвесторів, щоб залучити до продуктивної діяльності працьовитих людей, сповна використовувати наявні трудові ресурси.
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 18:19 | Повідомлення # 12 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| З містами покінчено, перейдемо до селищ міського типу.
БУШТИНО
Засноване - 1357
Статус - із 1957 року
Площа - 12 км²
Населення - ▲ 12 488 (01.02.2012)
Густота - 719.5 осіб/км²
ДУБОВЕ
Засноване - X століття
Статус - із 1971 року
Площа - 78 км²
Населення - ▲ 9 591 (01.01.2011)
МІЖГІР'Я
Засноване - 1415
Статус - із 1947 року
Площа - 4,58 км²
Населення - 9 549 (01.01.2011)
ВЕЛИКИЙ БИЧКІВ
Засноване - в кінці XIV століття
Статус - із 1947 року
Площа - 52,35 км²
Населення - 9 367 (01.01.2011)
КОРОЛЕВО
Засноване - 1262
Статус - із 1947 року
Площа - 9,06 км²
Населення - ▲ 8 993 (01.01.2011)
СОЛОТВИНО
Засноване - 1360
Площа - 11.1 км²
Населення - ▼ 8 977 (01.01.2011)
Густота - 808.7 осіб/км²
ВИШКОВО
Засноване - 1281
Статус - із 1976 року
Площа - 7 км²
Населення - ▲ 8 312 (01.01.2011)
ЯСІНЯ
Засноване - 1555
Статус - із 1947 року
Площа - 9 км²
Населення - ▲ 8 308 (01.01.2011)
ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНИЙ
Засноване - 1409
Статус - із 1947 року
Площа - 4,1 км²
Населення - ▲ 7 078 (01.01.2011)
|
| |
| |
| МіськЕлектроТранс | Дата: Середа, 21.03.2012, 18:28 | Повідомлення # 13 |
|
Начальник МіськЕлектроТрансу
Група: Адміністратор
Повідомлень: 113
Статус: Offline
| Наступна область - край кольорової металургії - Запорізька область.
|
| |
| |
|
